СБУ передала Херсонському музею артефакти вилучені у чорних археологів. ВІДЕО

Більше 80-ти предметів археологічної колекції мають передати представники управління Служби безпеки України у Херсонській області краєзнавчому музею. 15-го січня привезли перші 40 експонатів.

Про це повідомляє "Гал-Інфо" із посиланням на видання "Мост".

 

Речниця управління СБУ у Херсонській області Вікторія Шакула розказала, де і як були вилучені ці старовинні експонати:

"Співробітники спецслужби виявили місцевих мешканців, які намагались контрабандним шляхом переправити предмети давнини до країн Євросоюзу та до країни-агресора. Ними виявились декілька мешканців Херсона та області.

Одні з них займалися чорною археологією, вели власні розкопки і через інтернет продавали їх. Інші скуповували і намагалися перепродати за кордон. Всі ці особи визнані винними за частиною 1 статті 201 Кримінального кодексу України "Замах на контрабанду". Термін покарання визначається судом".

Як розказує головна зберігачка фондів обласного краєзнавчого музею Ганна Андрєєва, ці експонати датуються різними роками, від III століття і до початку XIX. Серед предметів – наконечники для стріл, старовинні монети, ювелірні прикраси античної Ольвії, предмети побуту:

"Це дуже цікава колекція. Серед них – речі римського, скіфського часу, предмети Київської Русі. Колекція різнорідна, потребує додаткового вивчення, чим ми і будемо займатися.

Серед предметів, що сьогодні передаються, цікаві нумізматичні зразки – монети Кримського ханства, ольвійські монети. Серед них – унікальні речі".

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.