Посольство України повідомило МЗС Польщі про зникнення меморіальної таблиці з могили УПА

Посольство України в Польщі поінформувало МЗС РП про факт зникнення меморіальної таблиці з могили УПА на горі Монастир.

Про це в ексклюзивному коментарі власному кореспондентові Укрінформу повідомив посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Невідомі вкинули таблицю та рушникики у яму
Невідомі вкинули таблицю та рушникики у яму
ФОТО НАДАНЕ ОБ'ЄДНАННЯМ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ

"Насамперед, ми перевіряємо інформацію, яка з'явилася у пресі, і яка відображена в заяві Об'єднання українців у Польщі. Ми залучили до цього генконсульство України в Любліні, на території консульського округу якого є могила на горі Монастир. Ми попросили, щоб генконсульство звернулося до місцевих органів влади перевірило факт і обставини цієї події",- зазначив Дещиця.

Він підкреслив, що українська сторона засуджує будь-який акт вандалізму над українськими місцями пам'яті в Польщі, польськими – в Україні чи будь-якими іншими.

"Це неприпустимо в цивілізованому світі. Особливу увагу ми приділяємо цьому пам'ятнику, оскільки він вже був сплюндрований раніше і мав статус легального меморіального місця пам'яті в Польщі",- зауважив український дипломат.

Посол звернув увагу, що про відновлення меморіальної таблиці на горі Монастир українська сторона зараз веде переговори з польською, і сподівається, що двосторонні переговори, які є результатом домовленостей на найвищому рівні, будуть результативними.

"Звертає увагу факт, що інформація про це з'явилася напередодні візиту Президента України до Польщі. Також вже є певні домовленості і спостерігається потепління між українськими і польськими інституціями, які займаються питаннями збереження місць пам'яті на території наших країн, зокрема на рівні Інститутів національної пам'яті обох країн, між міністерствами культури",- наголосив Дещиця.

Як зауважив посол України в РП, посольство в оперативному порядку передало в МЗС Польщі інформацію про ситуацію, що склалася в Монастирі з меморіальною таблицею.


Нагадуємо, що вчора з'явилася інформація про те, що на горі Монастир біля Верхрати знищено таблицю з могили воїнів Української повстанської армії (УПА).

Читайте також:

Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам'яті назвали умови

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.