Спецпроект

Головний рабин України закликає Яд Вашем присвоїти А. Шептицькому почесне звання "Праведника народів світу"

Головний рабин України Моше Реувен Азман надіслав листа до Яд Вашем, Меморіального комплексу історії Голокосту, з проханням напередодні Міжнародного Дня пам'яті жертв Голокосту і 75-річчя визволення табору смерті Аушвіц допомогти у відновленні історичної справедливості по відношенню до Митрополита Андрея Шептицького та присвоїти йому почесне звання «Праведника народів світу».

Про він повідомив на сторінці своєї спільноти у Facebook.

 
Фото: Facebook / Chief rabbi of Ukraine

Свою позицію Головний рабин підтримує тим історичним фактом, що у часи Голокосту на території Західної України Андрей Шептицький врятував більш як 150 єврейських дітей, яких за його наказом переховували у монастирях.

"Мій обов'язок як Головного рабина Києва та України і глибоке переконання як людини в тому, щоб підняти свій голос на захист великого гуманіста і друга єврейсткого народу Андрея Шептицького", - завершує своє послання пан Азман.

Читайте також:

Справу визнання митрополита Андрея Шептицького Праведником Народів Світу можуть розглянути повторно

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.