У Польщі знайшли "будинок смерті" вікінгів

У Польщі дослідники з Гданського археологічного музею виявили колективне 1000-річне поховання скандинавських воїнів.

Археологи назвали поховання "будинком смерті", передає Nauka w Polsce, пише gazeta.ua.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне
Джерело: Телеграф

Виявлені тіла чотирьох чоловіків. Хімічний і генетичний аналіз показав, що ці люди походили з Данії.

Доктор Славомір Ваділє з Гданського археологічного музею повідомив, що воїнів поховали разом з великою кількістю різних похоронних предметів, які не мали великої цінності, зброї і елементів кінної упряжі.

Знахідки показують, що воїни були майстерними наїзниками.

"Будинок смерті" датований XI століттям. Його збудували з колод і дощок. Будинок складається з 4-ох похоронних камер розміром 3,5х2 м.

"Це був один з найпопулярніших методів будівництва будинків в той час", - сказав доктор Ваділє.

Будинок спорудили всередині більшого некрополя.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.