У Варшаві відзначили День Соборності України. ФОТО

У Варшаві вшануванням пам’яті воїнів УНР на православному Вольському кладовищі відзначено 101-річницю cимволічного об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу.

Участь у заході взяли представники української громади Польщі, українські дипломати, журналісти, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 

"101 рік тому українські землі об'єдналися в одну державу. Українські землі УНР та ЗУНР підтвердили бажання українського народу жити в єдності, соборній українській державі, відстоювати свою незалежність, суверенність і боротися за своє майбутнє", - заявив біля пам'ятника бійцям УНР посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він зазначив, що воїни УНР воювали за свою державу, пізніше ставши союзниками польської держави у боротьбі з більшовиками.

 

Дипломат підкреслив, що й сьогодні Україна потребує підтримки у боротьбі з ворогом, який як і 100 років тому зараз також загрожує Україні.

"Російські війська як тоді, так і зараз намагаються поділити Україну і забрати її частину. Але як показує історія, правда за тими, хто бореться і хто переконаний у своїй правоті та бажанні мати свою державу", - констатував Дещиця.

 

У свою чергу, голова Об'єднання українців у Польщі (OУП) Петро Тима підкреслив, що на православному кладовищі у Варшаві, а також на кількох десятках інших кладовищах Польщі, поховані тисячі українських воїнів з різних регіонів України. Він розповів про кількох українців, які після Другої світової війни опинилися у Варшаві та які дбали про українську пам'ять у Варшаві.

 

Учасники заходу поклали вінки та запалили лампадки біля пам'ятників бійцям УНР. Після завершення офіційної частини його учасники заспівали гімн України.

Вшанування воїнів УНР відбулося у супроводі почесної варти збройних сил Польщі.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.