У Варшаві відзначили День Соборності України. ФОТО

У Варшаві вшануванням пам’яті воїнів УНР на православному Вольському кладовищі відзначено 101-річницю cимволічного об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу.

Участь у заході взяли представники української громади Польщі, українські дипломати, журналісти, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 

"101 рік тому українські землі об'єдналися в одну державу. Українські землі УНР та ЗУНР підтвердили бажання українського народу жити в єдності, соборній українській державі, відстоювати свою незалежність, суверенність і боротися за своє майбутнє", - заявив біля пам'ятника бійцям УНР посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він зазначив, що воїни УНР воювали за свою державу, пізніше ставши союзниками польської держави у боротьбі з більшовиками.

 

Дипломат підкреслив, що й сьогодні Україна потребує підтримки у боротьбі з ворогом, який як і 100 років тому зараз також загрожує Україні.

"Російські війська як тоді, так і зараз намагаються поділити Україну і забрати її частину. Але як показує історія, правда за тими, хто бореться і хто переконаний у своїй правоті та бажанні мати свою державу", - констатував Дещиця.

 

У свою чергу, голова Об'єднання українців у Польщі (OУП) Петро Тима підкреслив, що на православному кладовищі у Варшаві, а також на кількох десятках інших кладовищах Польщі, поховані тисячі українських воїнів з різних регіонів України. Він розповів про кількох українців, які після Другої світової війни опинилися у Варшаві та які дбали про українську пам'ять у Варшаві.

 

Учасники заходу поклали вінки та запалили лампадки біля пам'ятників бійцям УНР. Після завершення офіційної частини його учасники заспівали гімн України.

Вшанування воїнів УНР відбулося у супроводі почесної варти збройних сил Польщі.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть