АНОНС: Лекція «Від «Щедрика» до «Carol of the Bells»: культурна дипломатія Симона Петлюри»

Україна не перше століття чинить культурно-інформаційну протидію російській пропаганді в світі. Наскільки вона була вона успішною 100 років тому? Дослідниця історії світових гастролей Української Республіканської Капели Тіна Пересунько у Києві розповість про маловідому дипломатичну місію «Щедрика» в Європі та Америці у 1919-1924 рр. задовго до його трансформації на американський бренд «Carol of the Bells».

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

Як український "Щедрик" Миколи Леонтовича потрапив за кордон? Хто спродюсував мистецьку інтервенцію "української весни"? Яким чином Симон Петлюра причетний до тріумфу "Щедрика" і української композиторської школи в світі?

Тіна Пересунько дасть відповіді на ці питання, а також розповість про захоплюючі приклади налагодження місточків для діалогу світового тріумфального турне Української республіканської капели під орудою диригента Олександра Кошиця та про особливу актуальність культурної дипломатії у наші дні, коли над Україною нависла російська агресія.


Лектор: Тіна Пересунько – наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, авторка й кураторка науково-просвітницького проекту "Світовий тріумф "Щедрика" – 100 років культурної дипломатії України".

Упродовж останніх років займається дослідженням закордонних гастролей Української Республіканської Капели під орудою Олександра Кошиця, як інструменту політики культурної дипломатії Симона Петлюри і першого проекту зовнішньої культурної політики України.


Час: 26 січня, неділя, 15:00.


Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.


Контакт: (044) 278-48-64.


Вхід до музею на лекцію – 30 грн.  

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.