В Україні випустили поштову марку до 200-річчя відкриття Антарктиди

На центральному Головпоштамті в Києві відбулося спецпогашення поштової марки, поштової листівки та поштового конверта присвячених 200-річчю відкриття Антарктиди.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"200 років тому людство відкрило для себе не тільки Антарктиду, перші українці побачили цей континент. Нині Україна належить до того елітного клубу країн, які мають можливості поводити наукові дослідження планетарного масштабу.

Українська нація – одна з тих націй, які забезпечували науковий прогрес всього людства. Станом на сьогодні наша наступна 25-та наукова антарктична експедиція має середній вік учасників 40 років. Це унікальна можливість для наших учених, не емігруючи за кордон, перебуваючи в Україні, проводити наукові дослідження.

Це вікно можливостей, яке, на жаль, не так часто зустрічають наші науковці", - сказав на церемонії спецпогашення перший заступник міністра освіти та науки Юрій Полюхович.

Як зазначив на церемонії директор Національного антарктичного центру Євген Дикий, українці присутні в Антарктиді з самого її відкриття. Зокрема, в експедиції, яка у 1820 році підійшла до узбережжя Антарктиди, заступником командира був українець Іван Завадовський, також серед учасників експедиції Роберта Скотта, одного з першовідкривачів південного полюса, був українець Антон Омельченко з Полтавщини. "Зараз його правнук, теж Антон Омельченко, працює на станції "Академік Вернадський"", - розповів Дикий.

Також, за його словами, українці брали активну учать в антарктичних експедиціях та їх підготовці за часів Радянського союзу. Перша експедиція в Антарктиду під прапором України відбулася в 1996 році. У 2020 році в березні стартує 25-та, ювілейна, українська антарктична експедиція.

Один з учасників цього складу експедиції – геофізик Юрій Отруба – привезе на станцію пам'ятний конверт, листівку та марку з відбитком спеціального штемпеля з нагоди 200-річчя відкриття Антарктиди. На поштовій листівці та марці зображені субантарктичний пінгвін.

Марка випущена в кількості 130 тисяч екземплярів, коштує 9 грн, використовуватиметься для пересилання в межах України.


Довідково. Українська антарктична станція Академік Вернадський вже двічі була зображена на поштових марках – у 1996 році, коли Велика Британія передала Україні свою станцію "Фарадей", та в 2009 році з нагоди збереження полярних регіонів та льодовиків.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін