В Україні випустили поштову марку до 200-річчя відкриття Антарктиди

На центральному Головпоштамті в Києві відбулося спецпогашення поштової марки, поштової листівки та поштового конверта присвячених 200-річчю відкриття Антарктиди.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"200 років тому людство відкрило для себе не тільки Антарктиду, перші українці побачили цей континент. Нині Україна належить до того елітного клубу країн, які мають можливості поводити наукові дослідження планетарного масштабу.

Українська нація – одна з тих націй, які забезпечували науковий прогрес всього людства. Станом на сьогодні наша наступна 25-та наукова антарктична експедиція має середній вік учасників 40 років. Це унікальна можливість для наших учених, не емігруючи за кордон, перебуваючи в Україні, проводити наукові дослідження.

Це вікно можливостей, яке, на жаль, не так часто зустрічають наші науковці", - сказав на церемонії спецпогашення перший заступник міністра освіти та науки Юрій Полюхович.

Як зазначив на церемонії директор Національного антарктичного центру Євген Дикий, українці присутні в Антарктиді з самого її відкриття. Зокрема, в експедиції, яка у 1820 році підійшла до узбережжя Антарктиди, заступником командира був українець Іван Завадовський, також серед учасників експедиції Роберта Скотта, одного з першовідкривачів південного полюса, був українець Антон Омельченко з Полтавщини. "Зараз його правнук, теж Антон Омельченко, працює на станції "Академік Вернадський"", - розповів Дикий.

Також, за його словами, українці брали активну учать в антарктичних експедиціях та їх підготовці за часів Радянського союзу. Перша експедиція в Антарктиду під прапором України відбулася в 1996 році. У 2020 році в березні стартує 25-та, ювілейна, українська антарктична експедиція.

Один з учасників цього складу експедиції – геофізик Юрій Отруба – привезе на станцію пам'ятний конверт, листівку та марку з відбитком спеціального штемпеля з нагоди 200-річчя відкриття Антарктиди. На поштовій листівці та марці зображені субантарктичний пінгвін.

Марка випущена в кількості 130 тисяч екземплярів, коштує 9 грн, використовуватиметься для пересилання в межах України.


Довідково. Українська антарктична станція Академік Вернадський вже двічі була зображена на поштових марках – у 1996 році, коли Велика Британія передала Україні свою станцію "Фарадей", та в 2009 році з нагоди збереження полярних регіонів та льодовиків.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції