Укрпошта не випускатиме марки про армію 23 лютого

“Укрпошта” переносить дату введення в обіг поштових марок “Збройні сили України. Сухопутні війська” з 23 лютого на 14 березня

Про це йдеться у повідомленні Укрпошти.

Укрпошта планувала ввести в обіг марки "Збройні сили України. Сухопутні війська" 23 лютого 2021 року.

Як стверджується у повідомленні, цю дату обрали як інфопривід для привернення уваги до марок, і як ознаку того, що ця сторінка історії давно в минулому і нам у сучасній Україні є, що протиставити агресору. Жодним чином не з метою вшанувати день радянської армії, а навпаки - української. Однак така ініціатива була сприйнята українцями неоднозначно.

"Ми усвідомлюємо чутливість теми і дослухаємося до думки людей, тому приймаємо позицію Генерального Штабу ЗСУ перенести дату спецпогашення поштових марок "Збройні Сили України. Сухопутні війська" на 14 березня - День українського добровольця"  -йдеться у повідомленні.

 
Далі стверджується, що Укрпошта завжди підтримує українську армію і тільки за часи російської окупації випустила більше 20 художніх марок патріотичної тематики, серед яких "Слава Україні!" (яка отримала 1-у премію на міжнародній виставці в Мадриді), "Передова", "Вони вистояли! Не витримав бетон!" та багато інших, які уже зібрали безліч прихильників в Україні і світі, поширюючи ідею сильної і незалежної України.
Завтра Укрпошта випускає марку "Орден Героїв Небесної Сотні" і ми сподіваємось, що дійсні патріоти України приділять таку ж увагу цьому випуску, як і випуску, присвяченому Збройним силам України.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.