Спецпроект

Стартував марафон історій про українців, які рятували життя під час Голокосту

Національний музей історії України у Другій світовій війні разом із партнерами розпочав проєкт «Українці-рятівники», який триватиме упродовж 2020 року.

За цей час планується зібрати історії мешканців України, які під час Другої світової війни рятували життя євреям, ромам та іншим приреченим, повідомляє УІНП.

 

Перший захід марафону відбувся 28 січня. Його приурочили до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту. У музеї говорили про людей, які під загрозою смерті робили все для того, щоб вберегти та захистити інших. Держава Ізраїль присвоює їм звання "Праведник народів світу".

Станом на 2017 рік в Україні такого званная було удостоєні 2573 людини. Зокрема, 1995 року комісія проголосувала за присвоєння звання "праведник народів світу" братові митрополита Андрея Шептицького Климентію та греко-католицькому священику Маркові Стеку, але питання стосовно самого митрополита досі залишалося відкритим.

Лише 27 січня 2020 року Всеукраїнський конгрес іудейських релігійних громад звернувся до центру пам'яті Голокосту "Яд Вашем", аби присвоїти почесне звання митрополиту Андреєві Шептицькому.


Проєкт "Українці-рятівники" передбачає збір усних історій та відео зі свідченнями про Голокост, артефактів із різних регіонів України. Ці матеріяли будуть оприлюднені на загальнодоступному двомовному сайті.

Також заплановані щомісячні презентації на інформаційних сесіях у музеї, відповідних тематичних виставках, через соціальні відеоролики на телебаченні, інформаційні кампанії у громадському просторі тощо. У фіналі проєкту передбачено вихід видання.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".