In Memoriam. Помер останній ветеран першої сотні УПА

3 січня на Рівненщині помер останній стрілець сотні "Коробки" (фактично перша сотня УПА) Степан (Олександр) Бакунець (Шмалюх)

Про це у Facebook повідомив начальник відділу національно-патріотичного виховання Міністерства молоді та спорту України Микола Ляхович.

 

Степану Бакунцю було 94 роки.

"Саме в садибі його батьків на хуторі Нетуша в жовтні 1942 року було засновано перший вишкіл під назвою "Холодний Яр", для старшин майбутніх боївок ОУН(Б)", - розповідає Ляхович.

Степан Бакунець був учасником першого бою УПА проти німецьких окупантів в лютому 1943 року. 

Після Другої світової війни Бакунець був засуджений до 10 років таборів.

Вийшовши на волю, ветеран оселився у селі Кураш Дубровицького району на Рівненщині, де до останніх днів доглядав братську могилу вояків УПА.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.