Киянин хоче відреставрувати історичні ліхтарі, які прибрали з Маріїнського парку

Ініціатор ідеї, художник-реставратор за фахом, вважає демонтаж повоєнних ліхтарних стовпів вандалізмом.

Повоєнні ліхтарі, які демонтували з центрального входу до Маріїнського парку, слід викупити у комунальників та відреставрувати. Таку пропозицію на своїй сторінці у Facebook висунув киянин Василь Грубляк, наголосивши, що для нього "є різниця, в якому парку гуляти та під яким ліхтарем", пише Хмарочос.

 
Фото: Георгій Угринович

Грибляк каже, що за освітою він — художник-реставратор, який віднедавна став спеціалізуватися на відновленні старих світильників. На ідею врятувати маріїнські ліхтарі його надихнув приклад одеситів, які за кілька годин зібрали гроші, щоб вберегти від знищення паровозний цех ХIХ століття.

За словами художника, знесені ліхтарі були "шедеврами декоративного мистецтва середини ХХ століття". Він підкреслює, що разом з іншими світильниками вони перетворювали Маріїнський парк на "острівець теплого світла", тож рішення про їхню заміну та утилізацію — це вандалізм.  

"Після спішної реконструкції освітлення парк став нагадувати гігантський морг, заповнений мертвим холодним світлом…".

Грибляк закликав усіх небайдужих містян приєднатися до ініціативи з повернення світильників до Маріїнського парку. Реставратор наголошує, що готовий викупити ліхтарі за власні кошти, але для цього йому знадобляться юридична допомога — і подальша фінансова на власне реставраційні роботи, які він візьме на себе.

В коментарях чимало користувачів вже висловили готовність долучитися до цього проєкту. Підтримав його і радник Кличка Максим Бахматов, зауваживши, щоправда, про імовірну високу вартість такої реставрації.


Нагадуємо
, що нещодавня заміна всіх ліхтарів у Маріїнському парку, яка обурила багатьох киян, обійшлася міському бюджету у майже 19 мільйонів гривень.

Замовник цих робіт, КП "Київміськсвітло", оприлюднив офіційну заяву із поясненням, що більшість паркових стовпів була аварійною, а відтак їх змушені були замінити новими, іспанського виробництва.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.