Одесити зібрали гроші, щоб викупити руїни колишнього заводу "Краян"

Ініціатором збору коштів став одеський ресторатор Алекс Купер.

Ресторатор Алекс Купер на своїй сторінці у Facebook закликав підприємців купити у складчину руїни колишнього заводу "Краян", а вже за кілька годин після цього він розмістив пост, у якому сказав, що необхідні кошти зібрані, повідомляє Depo.Одеса.

 

Відомості про продаж зруйнованих цехів колишнього заводу "Краян" Алекс Купер побачив на одному з сайтів оголошень. За руїни автор оголошення просив $195 тисяч.

Алекс Купер написав, що готовий вкласти 10% від вартості об'єкту та закликав підприємців також скластися.

 

"30-50 людей по парі косарів", – йдеться у дописі ресторатора. За якийсь час потому він написав, що вже є 70% від необхідної суми, а через кілька годин зробив другий пост, у якому повідомив, що необхідна сума зібрана.

 

За словами Купера, вже вдалося зв'язатися із власником об'єкта і вже є згода на покупку.

"Зараз я з'ясовую всі деталі по території, будівлі та інженерним мережам", – написав він та додав, що на цьому місці не буде ринку їжі. У попередньому пості Купер писав, що після викупу об'єкт треба буде продати адекватній людині, яка зробить там крутий простір.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".