Одесити зібрали гроші, щоб викупити руїни колишнього заводу "Краян"

Ініціатором збору коштів став одеський ресторатор Алекс Купер.

Ресторатор Алекс Купер на своїй сторінці у Facebook закликав підприємців купити у складчину руїни колишнього заводу "Краян", а вже за кілька годин після цього він розмістив пост, у якому сказав, що необхідні кошти зібрані, повідомляє Depo.Одеса.

 

Відомості про продаж зруйнованих цехів колишнього заводу "Краян" Алекс Купер побачив на одному з сайтів оголошень. За руїни автор оголошення просив $195 тисяч.

Алекс Купер написав, що готовий вкласти 10% від вартості об'єкту та закликав підприємців також скластися.

 

"30-50 людей по парі косарів", – йдеться у дописі ресторатора. За якийсь час потому він написав, що вже є 70% від необхідної суми, а через кілька годин зробив другий пост, у якому повідомив, що необхідна сума зібрана.

 

За словами Купера, вже вдалося зв'язатися із власником об'єкта і вже є згода на покупку.

"Зараз я з'ясовую всі деталі по території, будівлі та інженерним мережам", – написав він та додав, що на цьому місці не буде ринку їжі. У попередньому пості Купер писав, що після викупу об'єкт треба буде продати адекватній людині, яка зробить там крутий простір.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.

Чеський Нобель: Ярослав Сейферт

Телеведучий державного телебачення Чехословаччини, сидячи на невиразному блакитному тлі в студії, так само невиразно вичавив з себе повідомлення: «Сьогодні в Стокгольмі вручили Нобелівську премію з літератури також народному митцеві Ярославові Сейферту». Надворі був 1984 рік, і реверанс Нобелівського комітету в бік письменника соціалістичної Чехословаччини був для пізньо-тоталітарного режиму радше проблемою, ніж визнанням