Дуда відмовився їхати до Ізраїлю на 75-річчя звільнення Освенцима

Президент Польщі Анджей Дуда не поїде до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв’язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії.

На цьому глава польської держави наголосив у вівторок у Варшаві під час спільного брифінгу для ЗМІ з главою уряду Польщі Матеушем Моравецьким після завершення Кабінетної ради (спільне засідання президента й уряду), повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

Анджей Дуда
Анджей Дуда

"Я не розумію, чому в такому місці, з такої нагоди та в таку велику річницю там мали б виступити президенти Німеччини, Росії, Франції, представники Великої Британії та США, а не міг би висловитися президент Польщі, особливо в нинішній ситуації, коли з боку Росії, особливо з вуст президента Росії Володимира Путіна на адресу Польщі звучать звинувачення, які цілковито суперечать історичній правді і які, без сумніву, служать приниженню нас як суспільства і фальшування історії Другої світової війни", - наголосив Дуда.

За його словами, відсутність можливості виступу в Єрусалимі є "порушенням інтересів Польщі", а усі учасники Кабінетної наради однозначно погодилися: або президент Польщі повинен виступити в Ізраїлі, або він не повинен брати участь у цьому заході.

"У цьому зв'язку я однозначно повідомляю: ми вирішили, що як президент Польщі я не братиму участь у події, що матиме місце в Єрусалимі 23 січня",- зазначив президент РП.

Він назвав незрозумілим, чому президент країни, громадян якої найбільше загинуло в Голокості, не може виступити під час заходу в Єрусалимі.

Дуда зауважив, що Варшава по дипломатичних каналах і по лінії МЗС країни інформувала ізраїльську сторону про свою умову участі у заході в Єрусалимі, але залишилася без відповіді.

Водночас, Дуда підкреслив, що основний захід з відзначення 75-річчя визволення гітлерівського концтабору Освенцим відбудеться 27 січня в Польщі.

Нагадуємо, нещодавно Путін звинуватив Польщу в розв'язанні Другої світової війни та підтримці Гітлера в "єврейському питанні". Голова уряду Польщі Матеуш Моравецький звинуватив президента Росії у свідомому "оббріхуванні" Польщі.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.