Дуда відмовився їхати до Ізраїлю на 75-річчя звільнення Освенцима

Президент Польщі Анджей Дуда не поїде до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв’язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії.

На цьому глава польської держави наголосив у вівторок у Варшаві під час спільного брифінгу для ЗМІ з главою уряду Польщі Матеушем Моравецьким після завершення Кабінетної ради (спільне засідання президента й уряду), повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

Анджей Дуда
Анджей Дуда

"Я не розумію, чому в такому місці, з такої нагоди та в таку велику річницю там мали б виступити президенти Німеччини, Росії, Франції, представники Великої Британії та США, а не міг би висловитися президент Польщі, особливо в нинішній ситуації, коли з боку Росії, особливо з вуст президента Росії Володимира Путіна на адресу Польщі звучать звинувачення, які цілковито суперечать історичній правді і які, без сумніву, служать приниженню нас як суспільства і фальшування історії Другої світової війни", - наголосив Дуда.

За його словами, відсутність можливості виступу в Єрусалимі є "порушенням інтересів Польщі", а усі учасники Кабінетної наради однозначно погодилися: або президент Польщі повинен виступити в Ізраїлі, або він не повинен брати участь у цьому заході.

"У цьому зв'язку я однозначно повідомляю: ми вирішили, що як президент Польщі я не братиму участь у події, що матиме місце в Єрусалимі 23 січня",- зазначив президент РП.

Він назвав незрозумілим, чому президент країни, громадян якої найбільше загинуло в Голокості, не може виступити під час заходу в Єрусалимі.

Дуда зауважив, що Варшава по дипломатичних каналах і по лінії МЗС країни інформувала ізраїльську сторону про свою умову участі у заході в Єрусалимі, але залишилася без відповіді.

Водночас, Дуда підкреслив, що основний захід з відзначення 75-річчя визволення гітлерівського концтабору Освенцим відбудеться 27 січня в Польщі.

Нагадуємо, нещодавно Путін звинуватив Польщу в розв'язанні Другої світової війни та підтримці Гітлера в "єврейському питанні". Голова уряду Польщі Матеуш Моравецький звинуватив президента Росії у свідомому "оббріхуванні" Польщі.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.