Дуда відмовився їхати до Ізраїлю на 75-річчя звільнення Освенцима

Президент Польщі Анджей Дуда не поїде до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв’язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії.

На цьому глава польської держави наголосив у вівторок у Варшаві під час спільного брифінгу для ЗМІ з главою уряду Польщі Матеушем Моравецьким після завершення Кабінетної ради (спільне засідання президента й уряду), повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

Анджей Дуда
Анджей Дуда

"Я не розумію, чому в такому місці, з такої нагоди та в таку велику річницю там мали б виступити президенти Німеччини, Росії, Франції, представники Великої Британії та США, а не міг би висловитися президент Польщі, особливо в нинішній ситуації, коли з боку Росії, особливо з вуст президента Росії Володимира Путіна на адресу Польщі звучать звинувачення, які цілковито суперечать історичній правді і які, без сумніву, служать приниженню нас як суспільства і фальшування історії Другої світової війни", - наголосив Дуда.

За його словами, відсутність можливості виступу в Єрусалимі є "порушенням інтересів Польщі", а усі учасники Кабінетної наради однозначно погодилися: або президент Польщі повинен виступити в Ізраїлі, або він не повинен брати участь у цьому заході.

"У цьому зв'язку я однозначно повідомляю: ми вирішили, що як президент Польщі я не братиму участь у події, що матиме місце в Єрусалимі 23 січня",- зазначив президент РП.

Він назвав незрозумілим, чому президент країни, громадян якої найбільше загинуло в Голокості, не може виступити під час заходу в Єрусалимі.

Дуда зауважив, що Варшава по дипломатичних каналах і по лінії МЗС країни інформувала ізраїльську сторону про свою умову участі у заході в Єрусалимі, але залишилася без відповіді.

Водночас, Дуда підкреслив, що основний захід з відзначення 75-річчя визволення гітлерівського концтабору Освенцим відбудеться 27 січня в Польщі.

Нагадуємо, нещодавно Путін звинуватив Польщу в розв'язанні Другої світової війни та підтримці Гітлера в "єврейському питанні". Голова уряду Польщі Матеуш Моравецький звинуватив президента Росії у свідомому "оббріхуванні" Польщі.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.