АНОНС: Презентація "Справи Василя Стуса" та Лекція Вахтанга Кіпіані у Харкові

У Харкові відбудуться презентація книжки "Справа Василя Стуса" та Лекція Вахтанга Кіпіані «Періодичний самвидав від політики до еротики»

У книжці зібрано архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів. Читачі дізнаються про невідомі факти щодо життя, ув'язнення та загибелі Стуса, які досі охороняли під грифом "Секретно". 

 

Місце: Книгарня "Vivat" (вул. Квітки-Основ'яненка, 2).

Час: 10 січня, п'ятниця, 18.30


Творча свобода 1960-х, всупереч очікуванням, тривала всього кілька років. Друковане слово, перш ніж дійти до читача, проходило через усі кола радянської цензури: тексти пристосовували до радянської ідеології, або ж не друкували зовсім. З'являється негласне "табу" на імена неблагонадійних авторів.

Тоді, на початку 1960-х років, стали ходити в списках вірші Вінграновського, Симоненка, анонсує лекцію Харківський ЛітМузей.

 

Розпочиналась доба самвидаву: автори самотужки поширювали вірші, прозу, публіцистику, переписуючи від руки, передруковуючи на машинках через копіювальний папір, фотографуючи, виготовляючи саморобні книги і періодику.

За декілька років виготовлення, розповсюдження і зберігання самвидаву стане кримінальним злочином, за ст. 62 КК УРСР від 5 до 10 років позбавлення волі.


Лектор: Вахтанг Кіпіані – український журналіст, публіцист, історик, головний редактор Інтернет-видання "Історична правда", засновник Музею-архіву преси.


Час: 11 січня, субота, 17.00


Місце: Харківський ЛітМузей, вул. Багалія будинок, 6, м. Харків


Вартість квитків — 15 гривень для студентів та 20 гривень для дорослих

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.