На Лук’янівському СІЗО встановили “народну” таблицю на честь повстання “холодноярців”. ФОТО

На зовнішньому мурі Лук’янівського слідчого ізолятора в Києві з’явилася інформаційна таблиця про повстання в цій тюрмі полонених українських старшин та козаків Армії УНР – героїв Холодного Яру, що відбулося 9 лютого 1923 року.

Як повідомляє "Новинарня", дошку на стіні ліворуч від входу до СІЗО розмістили учасники акції "Останній бій Холодного Яру" в неділю, 9 лютого. Акцію ініціювала громада Протасового Яру.

 
Фото: "Новинарня"

Інформаційна дошка оздоблена символом 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ "Холодний Яр", яка підтримала цей захід.

 
Фото: "Новинарня"

"9 лютого 1923 року у Лук'янівській в'язниці засуджені бойовиками ВЧК до розстрілу провідники та члени українського антимосковського підпілля підняли повстання, захопили 14 рушниць з набоями і вели свій останній бій більше 4 годин.

Серед загиблих повстанців були лідери-"холодноярці", отамани антимосковського підпілля Київщини, козаки і старшини Січових стрільців", – зазначено на таблиці.

"Це адекватна реакція українців після тридцяти років відмов та ігнорування з боку Пенітенціарної служби України. Переконаний, що на місці цієї таблиці давно має постати пам'ятник, або як мінімум меморіальна дошка", – прокоментував подію присутній на заході громадський діяч Андрій Ковальов.

 
Фото: "Новинарня"

Співробітники поліції перешкоджали встановленню таблиці, намагалася відібрати її в активістів та зрештою склали протокол за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення – "порушення благоустрою".

Однак, за свідченнями учасників акції, представники правоохоронних органів не стали зривати таблицю після її встановлення, принаймні попервах. Можливо, через те, що дошку розмістили не під вивіскою СІЗО, а збоку, де на стіні висить ще кілька оголошень СІЗО.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.