З Лук’янівського СІЗО зняли “народну” таблицю на честь повстання “холодноярців”. ФОТО

У понеділок, 10 лютого, під входом до Лук’янівського СІЗО в Києві відбувся мітинг громадських активістів, які вимагають встановити на слідчому ізоляторі меморіальну дошку на честь повстання “холодноярців” і старшин Армії УНР у цій тюрмі 1923 року.

Як передає "Новинарня", учасники зібрання висловили обурення з приводу того, що силовики зняли інформаційну таблицю, розміщену на мурі СІЗО напередодні, в річницю повстання.

 
Фото: "Новинарня"

Пам'ять про повстання героїв Холодного Яру під час повторної акції вшанували концертом фолк-гурту "Хорея козацька" (лідер – Тарас Компаніченко). Концерт під Лук'янівським СІЗО відбувся ввечері, попри дощ та сильний вітер, прийшли десятки небайдужих киян.

Організатором заходу став громадський рух "Захистимо Протасів Яр".

Представник громади Протасового Яру Роман Ратушний оголосив, що писатиме заяву про крадіжку встановленої  інформаційної дошки.

Водночас стало відомо, що за встановлення цієї дошки поліція оштрафувала самого Ратушного. Він також заявив, що буде оскаржувати штраф у суді.

Роман Ратушний показує на місце, де напередодні було встановлено інформаційну дошку
Роман Ратушний показує на місце, де напередодні було встановлено інформаційну дошку "холодноярцям"
ФОТО: "НОВИНАРНЯ"

Серед інших, на мітингу-концерті був присутній президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль.

Коваль розповів, що існує рішення КМДА за 1997 рік про те, що на Лук'янівському СІЗО за адресою вул. Дегтярівська, 13 має бути встановлена меморіальна дошка на честь повстання "холодноярців" 9 лютого 1923 року.

Коваль надав документи, які засвідчують існування такого рішення:

 
ФОТО: "НОВИНАРНЯ"
 
ФОТО: "НОВИНАРНЯ"

Депутат Київради Володимир Назаренко на акції пообіцяв викликати на комісію керівництво СІЗО за саботаж виконання цього рішення міської адміністрації.

Цього ж дня активісти заявили про намір за місяць встановити на мурі СІЗО повноцінну меморіальну дошку, оскільки мають дозвіл Київської міськдержадміністрації від 1997 року.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.