У Мадриді обговорили проєкт встановлення пам’ятника Лесі Українці. ФОТО

Посол України в Іспанії Анатолій Щерба і мер Мадрида Хосе Луїс Мартінес-Альмейда під час зустрічі в мерії міста обговорили забезпечення культурних потреб місцевих українців.

Серед іншого, йшлося про встановлення пам'ятника видатній українській письменниці та культурній діячці Лесі Українці, повідомляється на сторінці Посольства України в Іспанії у Facebook, передає Укрінформ.

 

"У мерії Мадрида відбулася зустріч посла України в Іспанії Анатолія Щерби з мером міста Хосе Луїсом Мартінесом-Альмейдою. Посол розповів Х.Л.Мартінесу-Альмейді про життя української громади Мадрида.

Також були обговорені питання взаємодії дипломатичної установи України з міською владою, зокрема щодо забезпечення культурних потреб українців", - йдеться у дописі.

 

Крім того, "у контексті відзначення 150-річного ювілею великої дочки українського народу Лесі Українки та рішення ЮНЕСКО внести цю подію до календарів пам'ятних дат у 2020 та 2021 роках, відбулося предметне обговорення проєкту встановлення пам'ятника українській поетесі у Мадриді поблизу Посольства України на площі, що носить її ім'я".

 

Як повідомляється, Анатолій Щерба у ході зустрічі також поінформував іспанську сторону про ситуацію в Україні, зокрема, на тимчасово окупованих територіях – в Криму та окремих районах Донецької та Луганської областей.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.