У Черкасах забудовник збирається знищити унікальний могильник

На місці могильника черняхівської культури у центрі Черкас планують побудувати багатоповерховий будинок.

Пам'ятка розташована по вулиці Остафія Дашковича неподалік від ТРЦ "Хрещатик-Сіті". Ділянка належить до приватного сектора, повідомляє Газета.UA із посиланням на Прочерк.info.

Знахідки з могильника Черкаси-Центр
Знахідки з могильника Черкаси-Центр

"Там під землею цілий музей – десятки поховань VI ст. до Р.Х. і IV ст. після Р.Х., тисячі артефактів, культурний шар середньовічних Черкас XV-XVIII ст. із загадками раннього етапу історії міста. І ще чимало того, про що ми і не знаємо. Пам'ятка охороняється державою", - повідомили археологи.

Окрім черняхівського могильника та середньовічного шару, на цій території зафіксований могильник скіфського часу. На сьогодні там виявлено 74 поховання із сотнями артефактів.

Археологи підкреслюють, що ділянки, на яких планується будівництво, прилягають до центральної частини могильника, де знаходиться найбільше поховань.

Згідно з законом України про "Про охорону культурної спадщини", будівництво на таких ділянках можливе лише після проведення археологічних робіт. Кримінальним кодексом України передбачено відповідальність за знищення або пошкодження об'єктів археологічної спадщини країни.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.