Дослідники виявили печеру із зображеннями звірів, яким 13 тис. років. ВІДЕО

Археологи виявили нові наскельні малюнки, яким близько 13 тис. років, у печері Фонт Мейджор, Іспанія.

Дослідники оглянули печеру після сильної повені, що відбулась у Каталонії в жовтні 2019-го. Малюнки знайти не очікували, натрапили на них випадково. Про відкриття оголосили не зразу, бо хотіли спочатку убезпечити і вивчити ділянку, повідомляє Газета.UA із посиланням на The Ancient Origins.

 

Всього знайшли близько 100 прикладів наскельного абстрактного живопису. Серед них близько 40 зображень тварин: оленів, конів, волів, що населяли цю частину Європи.

Демонструють лише частину із них. Археологи підкреслюють, що величезна кількість і якість малюнків означає, що це важливе відкриття і має неоціненне значення для історії.

Вважають, що колись печера була святинею або релігійним святилищем. Цілком імовірно, що тут проводили релігійні та інші церемонії. Твори мистецтва могли мати якесь магічне або духовне значення для людей кам'яного віку, які їх створили.

Малюнки зроблені на шарі м'якого піщаного грунту і навіть необережні дотики можуть їх зіпсувати. Археологи наголосили, що печера, імовірно, не буде доступною для публіки. Автономний уряд Каталонії оголосив її культурним надбанням і взяв під захист.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.