У Бельгії археологи у соборі розкопали стіни з людських кісток. ФОТО

Археологи розкопали стіни з людських кісток у соборі Сен-Баво в місті Гент, Бельгія. Зазначають, що ці стіни створили у XVII ст. з останків, яким на той момент було 200 років.

Стіни складалися зі стегнових і гомілкових кісток дорослих людей. Порожнечі між ними заповнили черепами, в більшості випадків розтрощеними, повідомляє Gazeta.ua з посиланням на The Brussels Times.

 
Автор: Ruben Willaert

Дослідники припустили, що стіни збудували під час розчищення старого цвинтаря. Ймовірно, жителям міста знадобилося місце для нових могил, і старі вирішили знищити.

Але скелети не можна було просто викинути, бо церковна традиція і віра у воскресіння забороняли такий вандалізм, тому їх склали в якусь подобу стінки.

 
Автор: Ruben Willaert

"Такого явища у Бельгії ми ще не зустрічали, - сказала керівник проєкту Жанієк Де Грізе. – Маємо схожі приклади в інших країнах, наприклад катакомби Парижа. Але в цьому випадку знахідка Гента не стане туристичною пам'яткою. Кістки приберуть".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.