На протиаварійні роботи в Хотинській фортеці виділили 8,5 мільйонів гривень

Хотинській фортеці, що в Чернівецькій області, Міністерство культури, молоді та спорту виділило 8,5 мільйонів гривень на завершення першочергових протиаварійних робіт.

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла директорка Державного історико-культурного заповідника "Хотинська фортеця" Єлизавета Буйновська.

 

"Документацію на протиаварійні роботи не лише у самому замку, а й на шести об'єктах заповідника, розробили ще минулого року. І загальна вартість цих робіть складала 12,5 мільйонів гривень.

Минулого року ми розпочали роботи на деяких об'єктах і використали близько 3,5 мільйонів гривень власних надходжень на протиаварійні та так звані консерваційні роботи.

Наразі залишилися ще три об'єкти, які потребують цих першочергових протиаварійних робіт – це стіна замку й дві башти нової фортеці турецької. Тому Міністерство культури, молоді та спорту виділило нам ще 8,5 мільйонів гривень на завершення цих робіт", – повідомила Буйновська.

За словами директорки заповідника, ці гроші планують витратити не лише на самі ремонтні роботи, а й на запровадження ефективної системи моніторингу стану головних об'єктів Хотинської фортеці.

"Навіть коли ми зробимо ці протиаварійні роботи з укріплення стін замку, все одно залишатиметься невивченим питання самої скелі під замком. Адже стіни постійно в русі, і тому в нас влаштований моніторинг.

Є різні датчики – й нахилу, й осідання. Цього року встановимо також датчики тахеометру – й все це буде виведено на систему моніторингу, на наші екрани комп'ютерів. І ми будемо чітко бачити, які саме процеси відбуваються у фортеці", – додала директорка.

Крім того, за виділені кошти проведуть так зване ін'єктування тріщин у стінах замку.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка