На протиаварійні роботи в Хотинській фортеці виділили 8,5 мільйонів гривень

Хотинській фортеці, що в Чернівецькій області, Міністерство культури, молоді та спорту виділило 8,5 мільйонів гривень на завершення першочергових протиаварійних робіт.

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла директорка Державного історико-культурного заповідника "Хотинська фортеця" Єлизавета Буйновська.

 

"Документацію на протиаварійні роботи не лише у самому замку, а й на шести об'єктах заповідника, розробили ще минулого року. І загальна вартість цих робіть складала 12,5 мільйонів гривень.

Минулого року ми розпочали роботи на деяких об'єктах і використали близько 3,5 мільйонів гривень власних надходжень на протиаварійні та так звані консерваційні роботи.

Наразі залишилися ще три об'єкти, які потребують цих першочергових протиаварійних робіт – це стіна замку й дві башти нової фортеці турецької. Тому Міністерство культури, молоді та спорту виділило нам ще 8,5 мільйонів гривень на завершення цих робіт", – повідомила Буйновська.

За словами директорки заповідника, ці гроші планують витратити не лише на самі ремонтні роботи, а й на запровадження ефективної системи моніторингу стану головних об'єктів Хотинської фортеці.

"Навіть коли ми зробимо ці протиаварійні роботи з укріплення стін замку, все одно залишатиметься невивченим питання самої скелі під замком. Адже стіни постійно в русі, і тому в нас влаштований моніторинг.

Є різні датчики – й нахилу, й осідання. Цього року встановимо також датчики тахеометру – й все це буде виведено на систему моніторингу, на наші екрани комп'ютерів. І ми будемо чітко бачити, які саме процеси відбуваються у фортеці", – додала директорка.

Крім того, за виділені кошти проведуть так зване ін'єктування тріщин у стінах замку.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.