Історик виклав онлайн архівні карти Хортиці, що дозволять продовжити дослідження острова. ФОТО

Запорізький історик В'ячеслав Зайцев описав та оприлюднив карти 1882 року з фондів Якова Новицького, які дозволять продовжити дослідження острова Хортиці та Великого Лугу.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів сам Зайцев, який завідує інформаційно-видавничим відділом Національного заповідника Хортиця.

 

"Це чотири карти з фондів Якова Павловича Новицького в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім.Вернадського від 1882 року.

Багато курганів, які позначені на картах, вже щезли через господарську діяльність людини та не описані в науковій літературі. У Новицького вони всі позначені та описані", - говорить історик.

За словами Зайцева, на картах – фрагмент Великого Лугу з Хортицею та м.Олександрівськ (так називалося Запоріжжя), карта курганів та балок в районі с. Петро-Свистунового, карта порогу Вільного, карта о.Станового та Самарського ретраншементу.

 
 
 
 

У Національному заповіднику Хортиця вважають, що нова історична інформація, яку дають ці карти, може стати поштовхом для студентів-істориків та вчених для продовження досліджень Хортиці, Дніпровських порогів та Великого Лугу.


ДОВІДКА. Яків Новицький – археолог, історик, етнограф, краєзнавець, громадьский діяч. Він є організатором та першим директором краєзнавчого музею в м. Олександрівськ (Запоріжжя). На честь Новицького у Запоріжжі названа вулиця.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.