Харківська міськрада знову перейменувала проспект Григоренка на Жукова

Депутати Харківської міської ради на сесії 26 лютого повторно розглянули питання про перейменування проспекту Григоренка на проспект Жукова.

Про це повідомляє МедіаПорт.

 

За перейменування проголосувало 52 депутати міської ради. Проти висловилися 8. Хто як голосував, стане відомо пізніше.

Питання на сесії представив начальник Відділу з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища Олексій Хорошковатий.

"До Харківської міської ради з ініціативою звернулася низка ветеранських організацій міста Харкова щодо повернення назви проспекту в місті Харкові ім'ям маршала Жукова, оскільки з його ім'ям пов'язані історичні події, що відбувалися в Україні, в тому числі в Харкові під час Другої світової війни.

Згідно з міжнародними актами, Україна взяла на себе зобов'язання увічнювати та вшановувати пам'ять учасників Другої світової війни.

Таким чином в місті Харкові з 19 листопада 2019 року по 19 січня 2020 року включно проводилось громадське обговорення, що передбачено законом України про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб.

За результатами поданих пропозицій на підтримку перейменування цього проспекту висловилося 11193 особи, що становить 86% від загальної кількості голосів. Міська комісія з питань топоніміки погодила це питання на своєму засіданні і 27 січня цього року відповідний проект рішення був офіційно оприлюднений і поданий на розгляд депутатів міської ради.

З огляду на це прошу підтримати згадане рішення. Також, хочу нагадати, що цього року виповнюється 75 років із закінчення Другої світової війни. 9 травня — 75 роковини із підписання капітуляції нацистської Німеччини і тому я гадаю, що це рішення буде досить слушним до відзначення цих подій" - заявив Олексій Хорошковатий.

Проти перейменування проспекту з трибуни міськради виступили позафракційний депутат Ігор Черняк, Іван Ракич, а також представник "Національного корпусу" у Харкові Костянтин Немічев.

Геннадій Кернес сказав, що міськрада діє за законом і вправі приймати такі рішення.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.