Харківська міськрада знову перейменувала проспект Григоренка на Жукова

Депутати Харківської міської ради на сесії 26 лютого повторно розглянули питання про перейменування проспекту Григоренка на проспект Жукова.

Про це повідомляє МедіаПорт.

 

За перейменування проголосувало 52 депутати міської ради. Проти висловилися 8. Хто як голосував, стане відомо пізніше.

Питання на сесії представив начальник Відділу з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища Олексій Хорошковатий.

"До Харківської міської ради з ініціативою звернулася низка ветеранських організацій міста Харкова щодо повернення назви проспекту в місті Харкові ім'ям маршала Жукова, оскільки з його ім'ям пов'язані історичні події, що відбувалися в Україні, в тому числі в Харкові під час Другої світової війни.

Згідно з міжнародними актами, Україна взяла на себе зобов'язання увічнювати та вшановувати пам'ять учасників Другої світової війни.

Таким чином в місті Харкові з 19 листопада 2019 року по 19 січня 2020 року включно проводилось громадське обговорення, що передбачено законом України про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб.

За результатами поданих пропозицій на підтримку перейменування цього проспекту висловилося 11193 особи, що становить 86% від загальної кількості голосів. Міська комісія з питань топоніміки погодила це питання на своєму засіданні і 27 січня цього року відповідний проект рішення був офіційно оприлюднений і поданий на розгляд депутатів міської ради.

З огляду на це прошу підтримати згадане рішення. Також, хочу нагадати, що цього року виповнюється 75 років із закінчення Другої світової війни. 9 травня — 75 роковини із підписання капітуляції нацистської Німеччини і тому я гадаю, що це рішення буде досить слушним до відзначення цих подій" - заявив Олексій Хорошковатий.

Проти перейменування проспекту з трибуни міськради виступили позафракційний депутат Ігор Черняк, Іван Ракич, а також представник "Національного корпусу" у Харкові Костянтин Немічев.

Геннадій Кернес сказав, що міськрада діє за законом і вправі приймати такі рішення.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".