Музей Майдану планує відкрити бібліотеку та фондосховище

Національний музей Революції Гідності, який гостро потребує приміщення, відкриє у 2020 році бібліотеку та фондосховище.

Про це заявив генеральний директор музею Ігор Пошивайло під час оприлюднення звіту про діяльність інституції за 2019 рік, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Джерело: Музейний простір

"У нас в колекції понад 4 тисячі предметів, які у стані опрацювання. Приємним досягненням минулого року було те, що нарешті за 4 роки діяльності ми спромоглися на приміщення під фондосховище.

Цього року ми його відкриємо і створимо там умови для відповідного зберігання, опрацювання і консервування нашої колекції. Це всього 300 метрів, але на цьому етапі для нас достатньо", - зазначив Пошивайло.

Він уточнив, що команда музею на сьогодні складається з 10 осіб – це 10 напрямків, 10 відділів.

"Цього року ми відкриваємо науково-бібліотечний ресурс на вулиці Липській, 16. Там буде розміщена бібліотека Майдану, доповнена науковою бібліотекою. І ми матимемо інформаційний ресурс, де всі бажаючі зможуть працювати з нашими архівами.

Ми маємо великий попит, до нас приходять учасники Революції гідності, зокрема постраждалі, поранені. Вони системно працюють з нашим фотоархівом, знаходячи докази для слідчих дій", - поінформував генеральний директор.

Він нагадав, що на Алеї Героїв Небесної сотні поки що тривають слідчі дії, на територію, де заплановано будівництво музею, накладено арешт, тому це відкладається на невизначений час. Проте колектив має 6 точок приміщень.

"Звичайно, що нам складно втілювати наші завдання в умовах, коли ми не маємо свого фізичного простору. І саме тому урядом України було ініційовано і проведено міжнародний архітектурний конкурс, що передбачав створення двох фізичних просторів — меморіального і музейного.

В музейному ми бачили третю складову — Дім свободи, який сьогодні ми досить активно апробовуємо на існуючих орендованих площах, зокрема у Будинку профспілок. Для нас він дуже важливий, це своєрідний прототип майбутнього музею", - сказав Пошивайло.


Відзначимо, що Інформаційно-виставковий центр у Будинку профспілок, який відкрито трохи більше як рік тому, за час роботи відвідали понад 11 тисяч осіб, з них більше 10% - іноземці.

Також керівник музею додав, що 2019 року на місці закинутого котловану, яке визначено під будівництво музею, відкрито виставково-освітній простір "М³: Майдан – Меморіал – Музей".

"Ми сподіваємось, що в теплу пору року цей масштабний проєкт отримає друге життя", - підкреслив Пошивайло.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.