НБУ оголосив щорічний конкурс "Краща монета року України"

Національний банк оголосив щорічний конкурс "Краща монета року України", в якому беруть участь усі пам’ятні монети України, офіційно введені в обіг регулятором з 1 січня до 31 грудня 2019 року.

Про це повідомляє пресслужба Нацбанку.

 

"Відсьогодні стартує перший етап конкурсу "Краща монета року України" на визначення кращої монети 2019 року. Участь у конкурсі беруть усі пам'ятні монети України, офіційно введені в обіг Національним банком України з 1 січня до 31 грудня 2019 року", - йдеться в повідомленні НБУ.

За право стати автором кращої монети змагатимуться такі художники – автори дизайну пам'ятних монет у 2019 році: Любов Андрощук, Володимир Дем'яненко, Марина Куц, Олександр Кузьмін, Марія Скоблікова, Наталія Фандікова та група художників АртТріум: Володимир Таран, Олександр та Сергій Харуки.

Конкурс проходитиме у два етапи. На першому етапі – з 3 лютого до 6 квітня 2020 року – шляхом голосування визначатимуться три монети, які наберуть найбільшу кількість голосів у кожній із двох номінацій:

"Краща монета року" – оцінюється, наскільки монета стала подією року, з урахуванням теми, художнього рівня виконання, дизайну, пластичного (скульптурного) втілення, використаної технології;

"Краще розкриття теми" − оцінюється загальна концепція монети, її оригінальність, художнє рішення та вдале розкриття теми, що присвячується особистості, події, інституції тощо.


ДОВІДКА. Конкурс започатковано в 2005 році. За результатами конкурсу "Краща монета року України" за 2018 рік перемогу в номінаціях "Краща монета року" та "Краще розкриття теми" присуджено пам'ятним монетам набору "До 100-річчя Національної академії наук України": "Ера миру", "Ера змін", "Ера технологій", "Людина, час, простір" (срібло, номінал кожної монети 5 гривень).

Автори ескізів усіх монет-переможниць – художники Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.