АНОНС: Студентський Євромайдан у регіонах: Харків – Запоріжжя – Одеса

Національний музей Революції Гідності запрошує на дискусію за участі відомих координаторів Майдану з Харкова, Одеси та Запоріжжя згадати разом, як усе починалося і тривало.

Цей проєкт – зустрічі із представниками спільнот Майдану – Музей розпочав наприкінці листопада 2019 року. Його мета задокументувати свідчення учасників. Це допоможе науковцям у їхніх дослідженнях різних аспектів Революції Гідності.

Перша зустріч, організована Музеєм, відбулася зі студентами вишів Києва, які у 2013-2014 роках відвідували страйки на головній площі країни попри університетські заняття та заборони, повідомляють організатори.

 

Революція Гідності брала свій початок не лише на майдані Незалежності у Києві, але й на площах Харкова, Одеси та Запоріжжя.

Протести стали причиною підпалів автомобілів одеських активістів, розгону, побиття і затримання протестувальників у Запоріжжі. Перейменування проспекту Леніна у Харкові вилилося в акцію-перфоменс "Спасибі дідусеві Леннону за наше щасливе дитинство".


Цього разу учасниками дискусії будуть:

Віталій Устименко, голова одеського осередку Всеукраїнської організації "Автомайдан", співкоординатор одеської самооборони Майдану, учасник Революції Гідності як студент Одеського національного університету імені І.І.Мечникова, нині політолог.

Вадим Поздняков, учасник Революції Гідності як студент Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ, співзасновник порталу "Декомунізація. Україна", нині громадський діяч, працює у сфері SMM.

Ярослав Храпський, учасник Революції Гідності як студент Запорізького національного університету, нині директор Комунального закладу Київської обласної ради "Пластовий вишкільний центр".


Дискусійні питання:

• Чому вийшли на протести

• Бути лідером страйку

• Як Євромайдан у регіонах переріс в Революцію Гідності

• Географія Студентського Євромайдану

• Особисті історії про Майдан

• Як Революція Гідності вплинула на професію


Модерує Ольга Сало – співробітниця Національного музею Революції Гідності, учасниця громадського сектору Євромайдану.


Під час зустрічі демонструватимуть архівні фото та відео зі Студентського Майдану.


Час: 5 лютого, середа, 18:30


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Другий поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 18/2


Вхід вільний. Реєстрація обов'язкова за посиланням

Онлайн-трансляцію дискусії дивіться на Facebook-сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище