АНОНС: Студентський Євромайдан у регіонах: Харків – Запоріжжя – Одеса

Національний музей Революції Гідності запрошує на дискусію за участі відомих координаторів Майдану з Харкова, Одеси та Запоріжжя згадати разом, як усе починалося і тривало.

Цей проєкт – зустрічі із представниками спільнот Майдану – Музей розпочав наприкінці листопада 2019 року. Його мета задокументувати свідчення учасників. Це допоможе науковцям у їхніх дослідженнях різних аспектів Революції Гідності.

Перша зустріч, організована Музеєм, відбулася зі студентами вишів Києва, які у 2013-2014 роках відвідували страйки на головній площі країни попри університетські заняття та заборони, повідомляють організатори.

 

Революція Гідності брала свій початок не лише на майдані Незалежності у Києві, але й на площах Харкова, Одеси та Запоріжжя.

Протести стали причиною підпалів автомобілів одеських активістів, розгону, побиття і затримання протестувальників у Запоріжжі. Перейменування проспекту Леніна у Харкові вилилося в акцію-перфоменс "Спасибі дідусеві Леннону за наше щасливе дитинство".


Цього разу учасниками дискусії будуть:

Віталій Устименко, голова одеського осередку Всеукраїнської організації "Автомайдан", співкоординатор одеської самооборони Майдану, учасник Революції Гідності як студент Одеського національного університету імені І.І.Мечникова, нині політолог.

Вадим Поздняков, учасник Революції Гідності як студент Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ, співзасновник порталу "Декомунізація. Україна", нині громадський діяч, працює у сфері SMM.

Ярослав Храпський, учасник Революції Гідності як студент Запорізького національного університету, нині директор Комунального закладу Київської обласної ради "Пластовий вишкільний центр".


Дискусійні питання:

• Чому вийшли на протести

• Бути лідером страйку

• Як Євромайдан у регіонах переріс в Революцію Гідності

• Географія Студентського Євромайдану

• Особисті історії про Майдан

• Як Революція Гідності вплинула на професію


Модерує Ольга Сало – співробітниця Національного музею Революції Гідності, учасниця громадського сектору Євромайдану.


Під час зустрічі демонструватимуть архівні фото та відео зі Студентського Майдану.


Час: 5 лютого, середа, 18:30


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Другий поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 18/2


Вхід вільний. Реєстрація обов'язкова за посиланням

Онлайн-трансляцію дискусії дивіться на Facebook-сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.