Путін назвав нісенітницею слова Зеленського про звільнення Аушвіца українцями

Президент Росії Володимир Путін назвав заяву президента України Володимира Зеленського про роль українців у визволенні концтабору Аушвіц "нісенітницею, обумовленою поточною політичною кон'юнктурою".

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на інтерв'ю Путіна ТАСС.

 

"Ми ж розуміємо, що це нісенітниця. Ми розуміємо, що все це – кон'юнктура сьогоднішнього дня.

Я знаю, що відбувається в серцях у людей, які воювали з нацизмом зі зброєю в руках. Для них це плювок" – заявив Путін.

На думку Путіна, при цьому люди в Україні "бояться розкрити рота" у відповідь на такі заяви, "тому що відразу переслідування почнеться".

Він також припустив, що Зеленський дозволяє собі такі висловлювання, тому що йому "хочеться бути таким благообразним для чинного сьогодні керівництва Польщі, яке здійснює, на мій погляд, дуже велику помилку".

Путін зазначив, що спокійно поставився до того, що влада Польщі не покликали його на заходи в пам'ять про звільнення Аушвіца.


Нагадуємо, що 26 cічня президент України Володимир Зеленський, виступаючи з промовою на заходах в Польщі на честь 75-ї річниці визволення в'язнів концтабору Аушвіц-Біркенау (Освенцим), згадав командира танка Т-34 Ігоря Побірченка, який разом з екіпажем першим розбив ворота концтабору Аушвіц, і солдатів ударного батальйону 100-ї Львівської дивізії, які увійшли в табір під керівництвом полтавчанина єврейського походження Анатолія Шапіро та які разом з бійцями 322-ї дивізії Першого українського фронту звільняли табір.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.