Путін назвав нісенітницею слова Зеленського про звільнення Аушвіца українцями

Президент Росії Володимир Путін назвав заяву президента України Володимира Зеленського про роль українців у визволенні концтабору Аушвіц "нісенітницею, обумовленою поточною політичною кон'юнктурою".

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на інтерв'ю Путіна ТАСС.

 

"Ми ж розуміємо, що це нісенітниця. Ми розуміємо, що все це – кон'юнктура сьогоднішнього дня.

Я знаю, що відбувається в серцях у людей, які воювали з нацизмом зі зброєю в руках. Для них це плювок" – заявив Путін.

На думку Путіна, при цьому люди в Україні "бояться розкрити рота" у відповідь на такі заяви, "тому що відразу переслідування почнеться".

Він також припустив, що Зеленський дозволяє собі такі висловлювання, тому що йому "хочеться бути таким благообразним для чинного сьогодні керівництва Польщі, яке здійснює, на мій погляд, дуже велику помилку".

Путін зазначив, що спокійно поставився до того, що влада Польщі не покликали його на заходи в пам'ять про звільнення Аушвіца.


Нагадуємо, що 26 cічня президент України Володимир Зеленський, виступаючи з промовою на заходах в Польщі на честь 75-ї річниці визволення в'язнів концтабору Аушвіц-Біркенау (Освенцим), згадав командира танка Т-34 Ігоря Побірченка, який разом з екіпажем першим розбив ворота концтабору Аушвіц, і солдатів ударного батальйону 100-ї Львівської дивізії, які увійшли в табір під керівництвом полтавчанина єврейського походження Анатолія Шапіро та які разом з бійцями 322-ї дивізії Першого українського фронту звільняли табір.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.