АНОНС: Лекція «Найменша держава з найбільшими претензіями у Європі»

11 жовтня 1938 року Підкарпатська Русь/Карпатська Україна отримала самоуправний статус у складі Чехо-Словацької республіки. За короткий період регіон із периферії національного руху перетворився на справжній «український П’ємонт», з яким українці у всьому світі пов’язували надії на відродження незалежної соборної держави.

УІНП запрошує на лекцію до річниці проголошення незалежності Карпатської України.

 

Поява Карпатської України сильно актуалізувала українське питання і на міжнародній арені. Вона стала предметом роздумів і обговорень міністрів, дипломатів і ширшої світової громадськості.

Тільки протягом останніх чотирьох місяців 1938 року британська преса опублікувала близько тисячі статей і повідомлень про події у та навколо Карпатської України.

У той час на Заході обговорювалися можливі плани походу Гітлера на Схід з використанням українського питання. У середовищі дипломатів та ЗМІ склалося хибне враження, що Третій Райх підтримує Карпатську Україну з метою забезпечення її незалежності і створення на її базі "Великої України", що мала включати українські терени у складі Чехо-Словаччини, Польщі, Румунії та СРСР.

Галас, піднятий з цього приводу західноєвропейською пресою, деякою мірою насторожив Угорщину й Польщу, а також викликав саркастичну реакцію Й. Сталіна на XVIII з'їзді ВКП(б), що засвідчило побоювання СРСР щодо існування Карпатської України.


Про те:

- Яку роль відіграло українське питання у міжнародній політиці у період чехословацької кризи?

- Що насправді думав про Карпатську Україну Гітлер?

- Чому був стривожений Сталін?

- І які цілі переслідував Захід?

Можна дізнатися на лекції кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника меморіального музею "Територія Терору" (м. Львів) Олександра Пагірі.


Час: 13 березня, п'ятниця, 18:00


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2, м. Київ


Вхід вільний.
Потрібна попередня реєстрація за посиланням.


Організатори: Український інститут національної пам'яті, Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.