Столичні митники вилучили 9 археологічних артефактів у посилці до Британії. ФОТО

Предмети археології, які є артефактами пшеворської та черняхівської археологічних культур, а також часів Київської Русі, митниками вилучені під час перевірки міжнародного поштового відправлення, яке прямувало з Києва до Великобританії.

Про це повідомила Київська митниця Держмитслужби, передає Інтерфакс.

 

В поштовому відправленні містився згорток з дев'ятьма наконечниками, щільно обмотаний фольгою та поліетиленовою плівкою. В декларації зазначалося, що до Великобританії прямують репліки для декору.

За висновком експертів, виявлене виявилося предметами археології, що є історичною та культурною цінністю.

Один з виявлених залізних наконечників списа довжиною 26,5 см належить до пшеворської археологічної культури (поширеної, зокрема, на території Закарпаття, Мармарощини та Галичини) та датується кінцем І – серединою ІІІ ст.

 

Інший залізний наконечник метального списа-дротика довжиною 12,7 см належить до черняхівської археологічної культури (поширеної, зокрема, в лісостеповій України на сході між Сіверським Донцем та Дністром, та на заході між Прутом і вздовж Бугу). Датується кінцем ІІІ - початком V cт.

Чотири автентичні залізні наконечники списів довжиною 20-26,8 см належать до доби Київської Русі та датуються кінцем XI-XIII ст.

 

Три залізні наконечники списів довжиною 17,5-27 см належать до XIV-XVI ст.

Складено протокол про порушення митних правил за ст. 472 Митного кодексу України, артефакти вилучено.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".