Столичні митники вилучили 9 археологічних артефактів у посилці до Британії. ФОТО

Предмети археології, які є артефактами пшеворської та черняхівської археологічних культур, а також часів Київської Русі, митниками вилучені під час перевірки міжнародного поштового відправлення, яке прямувало з Києва до Великобританії.

Про це повідомила Київська митниця Держмитслужби, передає Інтерфакс.

 

В поштовому відправленні містився згорток з дев'ятьма наконечниками, щільно обмотаний фольгою та поліетиленовою плівкою. В декларації зазначалося, що до Великобританії прямують репліки для декору.

За висновком експертів, виявлене виявилося предметами археології, що є історичною та культурною цінністю.

Один з виявлених залізних наконечників списа довжиною 26,5 см належить до пшеворської археологічної культури (поширеної, зокрема, на території Закарпаття, Мармарощини та Галичини) та датується кінцем І – серединою ІІІ ст.

 

Інший залізний наконечник метального списа-дротика довжиною 12,7 см належить до черняхівської археологічної культури (поширеної, зокрема, в лісостеповій України на сході між Сіверським Донцем та Дністром, та на заході між Прутом і вздовж Бугу). Датується кінцем ІІІ - початком V cт.

Чотири автентичні залізні наконечники списів довжиною 20-26,8 см належать до доби Київської Русі та датуються кінцем XI-XIII ст.

 

Три залізні наконечники списів довжиною 17,5-27 см належать до XIV-XVI ст.

Складено протокол про порушення митних правил за ст. 472 Митного кодексу України, артефакти вилучено.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.