Столичні митники вилучили 9 археологічних артефактів у посилці до Британії. ФОТО

Предмети археології, які є артефактами пшеворської та черняхівської археологічних культур, а також часів Київської Русі, митниками вилучені під час перевірки міжнародного поштового відправлення, яке прямувало з Києва до Великобританії.

Про це повідомила Київська митниця Держмитслужби, передає Інтерфакс.

 

В поштовому відправленні містився згорток з дев'ятьма наконечниками, щільно обмотаний фольгою та поліетиленовою плівкою. В декларації зазначалося, що до Великобританії прямують репліки для декору.

За висновком експертів, виявлене виявилося предметами археології, що є історичною та культурною цінністю.

Один з виявлених залізних наконечників списа довжиною 26,5 см належить до пшеворської археологічної культури (поширеної, зокрема, на території Закарпаття, Мармарощини та Галичини) та датується кінцем І – серединою ІІІ ст.

 

Інший залізний наконечник метального списа-дротика довжиною 12,7 см належить до черняхівської археологічної культури (поширеної, зокрема, в лісостеповій України на сході між Сіверським Донцем та Дністром, та на заході між Прутом і вздовж Бугу). Датується кінцем ІІІ - початком V cт.

Чотири автентичні залізні наконечники списів довжиною 20-26,8 см належать до доби Київської Русі та датуються кінцем XI-XIII ст.

 

Три залізні наконечники списів довжиною 17,5-27 см належать до XIV-XVI ст.

Складено протокол про порушення митних правил за ст. 472 Митного кодексу України, артефакти вилучено.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.