У Франції археологи знайшли античний "мегаполіс" ремісників

На півночі країни дослідники виявили залишки галло-римської агломерації Фанума Мартіс.

Це було дуже велике для свого часу місто. Воно було економічним центром свого регіону, пише Газета.UA із посиланням на "Телеграф".

 
Фото: earth-chronicles

Під римськими руїнами знайшли залишки більш давніх будівель, датованих 1435-1290 роками до Р.Х. За римлян це поселення досягло свого розквіту.

Воно розташовувалося неподалік від сучасного міста Валансьєн на березі річки Ронель. У II столітті після Р.Х. площа цієї агломерації перевищувала 150 гектарів.

У місті були громадські будівлі та пам'ятники. Археологи розкопали залишки акведука, театру і термальних ванн. Більшість будівель були з дерева і глини, іноді з пісковика. У багатьох з них збереглися елементи системи підігріву підлоги – гіпокауст.

Основу економіки міста становили ремісники. Археологи розкопали цілі квартали, в яких розташовувалися майстерні гончарів, чинбарів, ковалів та інших.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище