У Москві замінили пам'ятник Жукову. А потім сказали, що повернуть старий. ФОТО

На Манежній площі в центрі Москви в п'ятницю знесли кінний пам'ятник маршалу Георгію Жукову і замінили його новим.

Представники влади довго не коментували це, а потім заявили, що після реставрації старий пам'ятник повернеться на місце, пише Радіо Свобода.

 
Новий пам'ятник
ФОТО: МЕДУЗА

Фотографії заміни пам'ятника з'явилися в соціальних мережах.

На фотографіях видно, що старий пам'ятник, який встановлений перед Історичним музеєм 8 травня 1995 року – 25 років тому, до 50-річчя Перемоги, - лежить на землі. На постаменті стоїть новий кінний пам'ятник Жукову.

При цьому поза маршала змінилася – тепер він віддає правою рукою честь. Повністю пам'ятник поки не видно, його нижня частина прикрита.

Старий пам'ятник
Старий пам'ятник
ФОТО: moscowwalks

Попередній пам'ятник піддавався критиці за неприродну, як стверджувалося, позу коня, на котрому сидів маршал. У 2015 році за заміну пам'ятника висловилася Громадська палата, однак ніякого офіційного рішення про демонтаж не приймалося.

Московська влада довго не коментували заміну пам'ятника. Представник департаменту культурної спадщини Москви сказав, що про заміну пам'ятника в цьому відомстві нічого не знають, так як монумент не є об'єктом культурної спадщини.

Старий пам'ятник
Старий пам'ятник

Згодом глава "Мосгорнаследия" Олексій Ємельянов заявив журналістам, що старий пам'ятник після реставрації повернеться на місце, а нова скульптура незабаром буде знята.

"Ні про яку заміну пам'ятника маршалу Жукову і не може бути мови. Планові реставраційні роботи були заплановані на березень поточного року", - заявив він.

За словами Ємельянова, новий пам'ятник – це "тимчасова копія", але її скоро демонтують, тому що постамент теж потребує ремонту.

Очікується, що пам'ятник повернуть на місце до 9 травня.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.