Китайські вчені виявили згадки про епідемії 3000-річної давності

Дослідники виявили на кістяних артефактах опис епідемій, що існували в давні часи і способи боротьби з ними.

Фахівці Комітету галузевих відділень Академії суспільних наук Китаю заявили про цікаве відкриття, повідомляє Урядовий кур'єр.

 

Йдеться про тексти "цзягувень", які є одними з найстаріших зразків китайської писемності. Записи на черепашачих панцирах і кістках, вчені вперше виявили в 1899 році під час розкопок руїн столиці династії Шан-Інь.

Сучасні вчені змогли розгадати письмена, з яких стало зрозуміло, що в ту пору для боротьби з епідеміями широко використовувалися чаклунство і жертвопринесення.

Однак описуються і протиепідемічні заходи стосовно державного та суспільного ладу.

У древніх текстах рекомендується ізолювати хворого і тільки потім приступати до лікування.

Також в ту пору вже створювалися спеціальні будинки для лікування.

На одній з кісток вчені виявили напис про епідемію хвороби, яка вразила і тодішнього правителя династії Шан-Інь. Було це три тисячі років тому, тому методи боротьби з епідемією передбачали жертвопринесення.

Але були і більш розумні заходи – наприклад, ізоляція хворих, а також організація спеціальних місць для лікування. Тобто, таке поняття, як карантин, існувало в Стародавньому Китаї вже 3000 років тому.

Фактично древні письмена повідомляють про карантинні заходи.

Крім того, на виявлених кістках для ворожіння, а також розписаних черепашачих панцирах вчені знайшли опис понад 50 видів різних захворювань.

Там же містився опис симптомів і їх осередки поширення.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.