75% росіян вважають радянську епоху найкращою за історію країни. ОПИТУВАННЯ

Три чверті росіян (75 відсотків) вважають радянську епоху найкращою за історію країни, 18 відсотків не згодні з цією думкою.

Про це свідчать дані опитування "Левада-центру", повідомляє Радіо Свобода.

 
ФОТО: AFP

Словосполучення "радянська епоха" частіше асоціюється в опитаних зі стабільністю і впевненістю в майбутньому (16 відсотків відповідей), хорошим життям в країні (15 відсотків) і особистим життям – дитинством, юністю, батьками (11 відсотків).

Негативні оцінки виникають набагато рідше: про дефіцит, черги і талонах згадують 4 відсотки опитаних, про залізну завісу, застої і репресії – по одному відсотку.

65 відсотків росіян шкодують про розпад СРСР, стільки ж вважають, що його можна було уникнути. 26 відсотків опитаних висловили протилежну думку з обох питань.

При цьому половина тих, хто жалкує про розпад СРСР говорять, що вони засмучені втратою почуття приналежності до "великої держави", 49 відсотків шкодують про руйнування єдиної економічної системи, більше третини – про зростання взаємної недовіри.

Однак "повернутися на шлях, яким рухався Радянський Союз" хочуть лише трохи більше чверті росіян (28 відсотків). Більше половини опитаних (58 відсотків) виступають за "власний, особливий шлях" розвитку країни, а кожен десятий вважає, що Росії слід орієнтуватися на європейський варіант.


Водночас, за даними соціологічної групи "Рейтинг" станом на 2018 рік лише третина мешканців України жалкували про розпад у 1991 році Радянського Союзу. При цьому 55% респондентів не мали ностальгії за СРСР. Найбільше тих, хто сумував за минулим, в областях півдня та сходу, найменше – на заході.

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.

“Какая разніца” і штрафи за російські вивіски: мовні пристрасті в Україні сто років тому

Мовне питання в Україні, здавалося б, остаточно вирішене та законодавчо врегульоване, знову з’являється на порядку денному – з подачі вже нової влади. Паралельно бачимо спроби назвати мову “причиною громадянської війни”, чинити опір подальшій українізації тощо. Нічого нового за останні 30 років? Насправді такі “мовні срачі” трусили Україну і після проголошення незалежності більше 100 років тому!

Степан Бойко. Як дядько Шухевича захищав головного комуніста Волині

На думку Степана Шухевича багато справ супроти членів КПЗУ було сфабриковано правоохоронними органами. Будучи одним із адвокатів на відомому «Володимирському процесі 151-го» 1926 р., він зазначав, що серед підсудних лише кілька осіб насправді сповідували комуністичну ідеологію, натомість, інші були «українцями, мешканцями Володимира», які «про комуну і комуністів… знали лише з книжок».