75% росіян вважають радянську епоху найкращою за історію країни. ОПИТУВАННЯ

Три чверті росіян (75 відсотків) вважають радянську епоху найкращою за історію країни, 18 відсотків не згодні з цією думкою.

Про це свідчать дані опитування "Левада-центру", повідомляє Радіо Свобода.

 
ФОТО: AFP

Словосполучення "радянська епоха" частіше асоціюється в опитаних зі стабільністю і впевненістю в майбутньому (16 відсотків відповідей), хорошим життям в країні (15 відсотків) і особистим життям – дитинством, юністю, батьками (11 відсотків).

Негативні оцінки виникають набагато рідше: про дефіцит, черги і талонах згадують 4 відсотки опитаних, про залізну завісу, застої і репресії – по одному відсотку.

65 відсотків росіян шкодують про розпад СРСР, стільки ж вважають, що його можна було уникнути. 26 відсотків опитаних висловили протилежну думку з обох питань.

При цьому половина тих, хто жалкує про розпад СРСР говорять, що вони засмучені втратою почуття приналежності до "великої держави", 49 відсотків шкодують про руйнування єдиної економічної системи, більше третини – про зростання взаємної недовіри.

Однак "повернутися на шлях, яким рухався Радянський Союз" хочуть лише трохи більше чверті росіян (28 відсотків). Більше половини опитаних (58 відсотків) виступають за "власний, особливий шлях" розвитку країни, а кожен десятий вважає, що Росії слід орієнтуватися на європейський варіант.


Водночас, за даними соціологічної групи "Рейтинг" станом на 2018 рік лише третина мешканців України жалкували про розпад у 1991 році Радянського Союзу. При цьому 55% респондентів не мали ностальгії за СРСР. Найбільше тих, хто сумував за минулим, в областях півдня та сходу, найменше – на заході.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.