Чотири фільми історичної тематики претендують на приз глядацьких симпатій Національної кінопремії

Українська кіноакадемія оголосила номінантів на здобуття “Премії глядацьких симпатій” Четвертої Національної кінопремії “Золота Дзиґа”. Серед номінантів - "Заборонений", "Крути 1918", "Ціна правди" та "Захар Беркут"

Українська кіноакадемія оголосила номінантів на здобуття Четвертої Національної кінопремії "Золота Дзиґа". У межах Національної кінопремії вже втретє вручатиметься "Премія глядацьких симпатій".

У цій номінації – ТОП-10 українських фільмів, які за період прокату з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року переглянула найбільша кількість глядачів, з дозволу правовласника.

Зробити свій вибір та проголосувати за найкращий фільм Кінопремії "Золота Дзиґа" у номінації "Премія глядацьких симпатій" можуть самі глядачі за посиланням segodnya.ua. Голосування проходитиме на сайті segodnya.ua до 12 квітня.

 

Фільми, які беруть участь у номінації "Премія глядацьких симпатій":

  • "Давай танцюй" (реж. Олександр Березань)
  • "Зустріч однокласників" (реж. Валентин Шпаков)
  • "Заборонений" (реж. Роман Бровко)
  • "Захар Беркут" (реж. Ахтем Сеітаблаєв, Джон Вінн)
  • "Клара та чарівний дракон" (реж. Олександр Клименко)
  • "Крути 1918" (реж. Олексій Шапарєв)
  • "Свінгери - 2" (реж. Андрейс Екіс)
  • "Фокстер і Макс" (реж. Анатолій Матешко)
  • "Ціна правди" (реж. Аґнешка Голланд)
  • "Я, ти, він, вона" (реж. Володимир Зеленський, Девід Додсон)

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.