АНОНС: Лекція «Нова шляхта» в Козацькому Гетьманаті XVIII століття

Видавництво «Темпора» і Книгарня "Є" запрошують на зустріч A posteriori. Історичний лекторій з Олексієм Сокирком про «нову шляхту» в Козацькому Гетьманаті XVIII століття.

Про це повідомляють організатори у Facebook.

 

Зазвичай із елітою Гетьманщини в нас асоціюються старшини – полковники, сотники, обозні, судді й осавули. На галасливих радах козацька юрба обирала своїх провідників – гетьманів, кошових і старшин – часто так само імпульсивно й жорстоко скидаючи їх в політичне небуття. Тож слово "шляхтич" і "козак" видаються мало сумісними, ніби належними до двох протилежних світів.

Втім, історичні реалії, як завжди, влаштовані складніше від наших стереотипів. У XVIII столітті Козацька держава була не комуною розхристаних запорожців, а аристократичною республікою, де головну роль відігравала новосформована знать, яка була синтезом покозаченої шляхти й власне козацької верхівки.

"Нова шляхта" Гетьманщини не лише виробила унікальну культуру, але й міцно тримала в своїх руках політичний провід, гідно даючи відсіч зазіханням на свої "права й вольності" як власним гетьманам, так і російським монархам.

Про реальних людей, старшинські клани, їхній етичний кодекс, правила політичної гри, уявлення про себе й державу, стиль життя й побут буде нагода почути на лекції.


Лектор: Олексій Сокирко – дослідник історії військової та соціо-культурної історії Гетьманщини, автор монографії "На варті булави. Надвірні війська українських гетьманів середини XVII – другої половини XVIII століть".


Модерує: Ольга Петренко-Цеунова


Час: 4 березня, середа, 18:30


Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3, м. Київ


Вхід вільний

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.