АНОНС: Лекція «Нова шляхта» в Козацькому Гетьманаті XVIII століття

Видавництво «Темпора» і Книгарня "Є" запрошують на зустріч A posteriori. Історичний лекторій з Олексієм Сокирком про «нову шляхту» в Козацькому Гетьманаті XVIII століття.

Про це повідомляють організатори у Facebook.

 

Зазвичай із елітою Гетьманщини в нас асоціюються старшини – полковники, сотники, обозні, судді й осавули. На галасливих радах козацька юрба обирала своїх провідників – гетьманів, кошових і старшин – часто так само імпульсивно й жорстоко скидаючи їх в політичне небуття. Тож слово "шляхтич" і "козак" видаються мало сумісними, ніби належними до двох протилежних світів.

Втім, історичні реалії, як завжди, влаштовані складніше від наших стереотипів. У XVIII столітті Козацька держава була не комуною розхристаних запорожців, а аристократичною республікою, де головну роль відігравала новосформована знать, яка була синтезом покозаченої шляхти й власне козацької верхівки.

"Нова шляхта" Гетьманщини не лише виробила унікальну культуру, але й міцно тримала в своїх руках політичний провід, гідно даючи відсіч зазіханням на свої "права й вольності" як власним гетьманам, так і російським монархам.

Про реальних людей, старшинські клани, їхній етичний кодекс, правила політичної гри, уявлення про себе й державу, стиль життя й побут буде нагода почути на лекції.


Лектор: Олексій Сокирко – дослідник історії військової та соціо-культурної історії Гетьманщини, автор монографії "На варті булави. Надвірні війська українських гетьманів середини XVII – другої половини XVIII століть".


Модерує: Ольга Петренко-Цеунова


Час: 4 березня, середа, 18:30


Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3, м. Київ


Вхід вільний

Лист про Україну як незалежну державу 1711 року

За документами зі шведських архівів ми можемо детально простежити традицію шведських королів підтримувати боротьбу козаків за незалежність України. Шведські королі вбачали у козаках надійних партнерів, які могли допомогти Швеції гарантувати безпеку в регіоні Балтійського моря і стримати загарбницькі амбіції Московії. Ще в 1623 році шведський король Густав ІІ Адольф розмірковував над можливістю підтримати боротьбу козаків за незалежність

Про український борщ з історичними приправами

На початку 2020 року київський ресторатор Євген Клопотенко виступив з благородною ініціативою внести культову українську страву – борщ – до списку світової нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Справу підтримало Міністерство культури. 1 липня 2022 року борщ включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони

Антибільшовицький Блок Народів. Нове прочитання

Матеріали про Антибільшовицький Блок Народів (АБН), які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України, дають змогу в нинішній ситуації під дещо іншим кутом зору подивитися на імперську політику Москви в усі періоди її існування в тих чи інших державних утвореннях і належним чином оцінити зусилля діячів українського-національно-визвольного руху, які намагалися об’єднати поневолені народи в боротьбі з імперією зла, застерігали увесь цивілізований світ бути пильними, згуртованими і не мати жодних ілюзій стосовно справжніх намірів кремлівських керманичів

Принцип доміно. З чого почалася Велика Війна

Сім пострілів сербського студента Гаврила Принципа призвели до початку Першої світової війни. Але чому вбивство спадкоємця престолу Габсбургів мало такі катастрофічні наслідки для всього людства? Хто побачив, що політичні сили розставлені, як доміно, і запустив механізм, який перекроїв карту Європи?