Вчені розповіли таємницю стародавніх прикрашених яєць. ФОТО

Якби ви захотіли подарувати екстравагантний подарунок десь 5000 років тому, ваш вибір міг зупинитися на яйці страуса.

Про це йдеться у матеріалі ВВС Україна.

Два яйця знайшли в
Два яйця знайшли в "могилі Ісіс", похованні часів цивілізації етрусків. Поховання це зробили приблизно у 625-550 роках до Р.Х.
ФОТО: BRITISH MUSEUM

Зараз декілька з цих чудових предметів, схожих на великі писанки, має у своїй колекції Британський музей у Лондоні. Вони прикрашені зображеннями тварин, квітів, воїнів та колісниць, геометричними візерунками.

Яйця знайшли в Італії, але їхнє походження тривалий час лишалося загадкою, адже страуси в Європі тоді не мешкали.

Останнє дослідження колекції музею міжнародною командою археологів продемонструвало новий погляд на їхню історію.

Яйця прикрашали багатьма способами – фарбували, прикрашали слоновою кісткою чи дорогоцінними металами, або вкривали дрібними каменями чи іншими матеріалами.

Археологи зазвичай знаходять яйця в місцях поховань заможних людей, і вони, ймовірно, були предметами розкоші, пояснює докторка Тамар Ходос, очільниця дослідницького проєкту в Брістольському університеті.

 
ФОТО: BRITISH MUSEUM

Науковці опублікували результати свого дослідження в четвер у журналі Antiquity.

Вони прагнули з'ясувати, звідки взялися страусині яйця, чи належали вони диким або вирощеним в неволі птахам.

Адже дикі страуси надзвичайно небезпечні, настільки, що давньогрецький історик Ксенофон писав, що їх ніхто не міг спіймати.



Що з'ясували вчені?

Археологи проаналізували ізотопи, тобто хімічні елементи, на яєчній скорлупі.

Використовуючи сучасні страусові яйця з Єгипту, Ізраїлю, Йорданії та Туреччини, дослідники порівнювали ізотопи у давніх та сучасних яйцях, щоб відстежити їхнє походження.

 
ФОТО: BRITISH MUSEUM
 
ФОТО: BRITISH MUSEUM

Отримані дані свідчать про те, що страусовими яйцями могли торгувати на великих відстанях від дельти Нілу на півночі Єгипту до Леванту (сучасні Йорданія, Сирія та Туреччина).

Команда науковців також вважає, що торговці полювали саме за яйцями диких страусів.

"Це було ризикованим завданням, оскільки страус неймовірно небезпечний, тому комусь довелося знайти не лише місця гніздування, але ще й потім вдалося вкрасти яйця", - пояснює пані Ходос.

Дослідники також застосували низку інструментів та прийомів, щоб спробувати відтворити методи, які стародавні майстри використовували для прикрашання яєць. На жаль, успіху вони не досягли.

Це означає, що для дослідників ще лишається багато роботи.

Зараз археологи планують дослідити символіку та використання страусових яєць, і чому вони стали настільки популярними в Середземноморському регіоні, де страусів не було.

Тож, якщо ви збираєтеся розмальовувати яйця на Великдень та дарувати їх комусь, ви можете вважати себе продовжувачем традиції, яка існує щонайменше 5000 років.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.