Вчені розповіли таємницю стародавніх прикрашених яєць. ФОТО

Якби ви захотіли подарувати екстравагантний подарунок десь 5000 років тому, ваш вибір міг зупинитися на яйці страуса.

Про це йдеться у матеріалі ВВС Україна.

Два яйця знайшли в
Два яйця знайшли в "могилі Ісіс", похованні часів цивілізації етрусків. Поховання це зробили приблизно у 625-550 роках до Р.Х.
ФОТО: BRITISH MUSEUM

Зараз декілька з цих чудових предметів, схожих на великі писанки, має у своїй колекції Британський музей у Лондоні. Вони прикрашені зображеннями тварин, квітів, воїнів та колісниць, геометричними візерунками.

Яйця знайшли в Італії, але їхнє походження тривалий час лишалося загадкою, адже страуси в Європі тоді не мешкали.

Останнє дослідження колекції музею міжнародною командою археологів продемонструвало новий погляд на їхню історію.

Яйця прикрашали багатьма способами – фарбували, прикрашали слоновою кісткою чи дорогоцінними металами, або вкривали дрібними каменями чи іншими матеріалами.

Археологи зазвичай знаходять яйця в місцях поховань заможних людей, і вони, ймовірно, були предметами розкоші, пояснює докторка Тамар Ходос, очільниця дослідницького проєкту в Брістольському університеті.

 
ФОТО: BRITISH MUSEUM

Науковці опублікували результати свого дослідження в четвер у журналі Antiquity.

Вони прагнули з'ясувати, звідки взялися страусині яйця, чи належали вони диким або вирощеним в неволі птахам.

Адже дикі страуси надзвичайно небезпечні, настільки, що давньогрецький історик Ксенофон писав, що їх ніхто не міг спіймати.



Що з'ясували вчені?

Археологи проаналізували ізотопи, тобто хімічні елементи, на яєчній скорлупі.

Використовуючи сучасні страусові яйця з Єгипту, Ізраїлю, Йорданії та Туреччини, дослідники порівнювали ізотопи у давніх та сучасних яйцях, щоб відстежити їхнє походження.

 
ФОТО: BRITISH MUSEUM
 
ФОТО: BRITISH MUSEUM

Отримані дані свідчать про те, що страусовими яйцями могли торгувати на великих відстанях від дельти Нілу на півночі Єгипту до Леванту (сучасні Йорданія, Сирія та Туреччина).

Команда науковців також вважає, що торговці полювали саме за яйцями диких страусів.

"Це було ризикованим завданням, оскільки страус неймовірно небезпечний, тому комусь довелося знайти не лише місця гніздування, але ще й потім вдалося вкрасти яйця", - пояснює пані Ходос.

Дослідники також застосували низку інструментів та прийомів, щоб спробувати відтворити методи, які стародавні майстри використовували для прикрашання яєць. На жаль, успіху вони не досягли.

Це означає, що для дослідників ще лишається багато роботи.

Зараз археологи планують дослідити символіку та використання страусових яєць, і чому вони стали настільки популярними в Середземноморському регіоні, де страусів не було.

Тож, якщо ви збираєтеся розмальовувати яйця на Великдень та дарувати їх комусь, ви можете вважати себе продовжувачем традиції, яка існує щонайменше 5000 років.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".