Держдума РФ перенесла дату закінчення Другої світової війни

Державна дума Росії перенесла День закінчення Другої світової війни на 3 вересня. Аргументом було те, що в 1945 році Президія Верховної ради СРСР встановила День перемоги над Японією на 3 вересня.

Державна дума Росії ухвалила закон, яким в Росії один із день військової слави переноситься з 2 на 3 вересня. Автори нагадують, що президія Верховної Ради СРСР в 1945 році схвалила указ про оголошення 3 вересня святом Перемоги над Японією. Крім того, Китай відзначає День перемоги 3 вересня. Досі датою закінчення Другої світової війни вважалось 2 вересня - день капітуляції Японії.

Законопроект на розгляд парламенту внесли депутати пропутінської партії "Єдина Росія". Вони пояснили ініціативу бажанням "зберегти історичну справедливість щодо переможців у Другій світовій війні".

"Формулювання "3 вересня - День закінчення Другої світової війни (1945 рік)" символізує перехід від стану війни до миру, пошуку шляхів примирення і співпраці", - йдеться в пояснювальній записці.

Зауважимо, що доволі поширеною є думка про початок Другої Світової війни не у 1939, а у 1937 чи навіть 1931 році, коли Японія розпочиналавійськові дії на території сучасного Китаю.

Китайський парад перемоги над Японією, 3 вересня 1945 року
Китайський парад перемоги над Японією, 3 вересня 1945 року

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".