Держдума РФ перенесла дату закінчення Другої світової війни

Державна дума Росії перенесла День закінчення Другої світової війни на 3 вересня. Аргументом було те, що в 1945 році Президія Верховної ради СРСР встановила День перемоги над Японією на 3 вересня.

Державна дума Росії ухвалила закон, яким в Росії один із день військової слави переноситься з 2 на 3 вересня. Автори нагадують, що президія Верховної Ради СРСР в 1945 році схвалила указ про оголошення 3 вересня святом Перемоги над Японією. Крім того, Китай відзначає День перемоги 3 вересня. Досі датою закінчення Другої світової війни вважалось 2 вересня - день капітуляції Японії.

Законопроект на розгляд парламенту внесли депутати пропутінської партії "Єдина Росія". Вони пояснили ініціативу бажанням "зберегти історичну справедливість щодо переможців у Другій світовій війні".

"Формулювання "3 вересня - День закінчення Другої світової війни (1945 рік)" символізує перехід від стану війни до миру, пошуку шляхів примирення і співпраці", - йдеться в пояснювальній записці.

Зауважимо, що доволі поширеною є думка про початок Другої Світової війни не у 1939, а у 1937 чи навіть 1931 році, коли Японія розпочиналавійськові дії на території сучасного Китаю.

Китайський парад перемоги над Японією, 3 вересня 1945 року
Китайський парад перемоги над Японією, 3 вересня 1945 року

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.