Страшна помста: В Москві станцію метро "Празька" хочуть перейменувати на "Маршала Конєва"

В Росії починається хвиля перейменувань усього «Празького» і «Чеського»

Громадська рада у Міністерстві оборони Росії запропонувала перейментувати московську станцію метро "Празька" на "Маршала Конєва" на тлі дипломатичної суперечки між Росією і Чехією довкола знесення пам'ятника радянському маршалу в Празі. Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на російські державні ЗМІ

Пропозиція уже надіслана міністру оборони РФ.

 

У раді вважають, що такий крок має стати відповіддю на дії празької влади.

Рада надіслала відповідного листа міністрові оборони Росії Сергію Шойгу.

Голова громадської ради Павло Гусєв заявив: "Громадська рада при Міноборони висунув пропозицію для керівництва міністерства перейменувати станцію метро" Празька "в станцію" Маршала Конєва ". У Празі станція метро "Московська" була перейменована. Я вважаю, що ми не повинні забувати про це. І також ми повинні зберегти пам'ять про нашого маршала"

Подібна ініціатива пролунала також в Тюмені. Місцевий депутат-комуніст на фоні античеської істерії в Росії хоче перейменувати вулицю Празьку іменем маршала Конєва.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.