Страшна помста: В Москві станцію метро "Празька" хочуть перейменувати на "Маршала Конєва"

В Росії починається хвиля перейменувань усього «Празького» і «Чеського»

Громадська рада у Міністерстві оборони Росії запропонувала перейментувати московську станцію метро "Празька" на "Маршала Конєва" на тлі дипломатичної суперечки між Росією і Чехією довкола знесення пам'ятника радянському маршалу в Празі. Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на російські державні ЗМІ

Пропозиція уже надіслана міністру оборони РФ.

 

У раді вважають, що такий крок має стати відповіддю на дії празької влади.

Рада надіслала відповідного листа міністрові оборони Росії Сергію Шойгу.

Голова громадської ради Павло Гусєв заявив: "Громадська рада при Міноборони висунув пропозицію для керівництва міністерства перейменувати станцію метро" Празька "в станцію" Маршала Конєва ". У Празі станція метро "Московська" була перейменована. Я вважаю, що ми не повинні забувати про це. І також ми повинні зберегти пам'ять про нашого маршала"

Подібна ініціатива пролунала також в Тюмені. Місцевий депутат-комуніст на фоні античеської істерії в Росії хоче перейменувати вулицю Празьку іменем маршала Конєва.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.