У Болгарії знайшли кам’яну церкву, якій понад 700 років. ФОТО

Археологи, які розкопують середньовічне болгарське місто Червен, нещодавно виявили стіни кам’яної церкви із фресками XIV століття.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на портал The History Blog.

 
Фото: thehistoryblog.com

"Вивчення церковної будівлі привело до виявлення збереженого шару фресок на стінах храму. Збережені фрагменти фресок є частинами намальованого драпірування, а також сценою з фігурами святого воїнства, яка збереглася частково. Площа збережених фресок становить близько 12 квадратних метрів", - йдеться в повідомленні.

 
Фото: thehistoryblog.com

Деякі з фресок направили в реставраційну майстерню, щоб їх можна було зберегти і стабілізувати на новій поверхні. Пізніше ці фрески будуть виставлені в музеї. Фрески і стіни, які залишилися на місці розкопок, були законсервовані.

 
Фото: thehistoryblog.com

Характерно, що цей храм виявився вже 16-м на території середньовічного міста-фортеці Червен, яке розташоване в долині річки Русенський Лом за 34 кілометри від сучасного болгарського міста Русе.

Згадана фортеця була одним з найважливіших військових, релігійних і економічних центрів Другого Болгарського царства (1185-1396).

 
Фото: thehistoryblog.com

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.