СЗРУ оприлюднила архівні документи про діяльність гетьмана Павла Скоропадського

Оприлюднено 253 розсекречені й оцифровані архівні документи, датовані 1920–1930 роками, що зберігалися у 57 томах 15 архівних справ.

Про це йдеться на сайті СЗРУ.

Фотокартка Гетьманської управи в Берліні
Фотокартка Гетьманської управи в Берліні

Це матеріали про гетьмана Павла Скоропадського та його рід, окремих діячів Гетьманату, гетьманський Фонд визвольної боротьби, діяльність гетьманців у еміграції в Європі, Америці та Канаді, організаційний устрій, функції та головні напрями роботи гетьманського руху.

Серед документів – оригінали та копії наказів, розпоряджень, резолюцій зборів і нарад, листів, анкет, заяв, пояснювальних записок, офіційних видань іноземних країн та друкованих видань українських еміграційних партій та угрупувань, а також зображення печаток, символіки, власноручних підписів провідників гетьманського руху, світлини тощо.

Зазначені документи збиралися свого часу радянськими органами державної безпеки з метою стеження за діяльністю гетьманського руху в еміграції і безпосередньо за гетьманом Павлом Скоропадським, дискредитації та припинення функціонування українських емігрантських організацій.

Із документами можна ознайомитися в розділі сайту СЗРУ "Галузевий державний архів СЗРУ" за посиланням.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".