В Африці розкопали християнський храм. ФОТО

Археологи з Польщі та Італії знайшли на півночі Ефіопії руїни християнського храму.

"Місцеве населення знало, що колись в цьому місці був християнський храм, але через поганий стан не було точно відомо, до якого періоду він відноситься і як він улаштований", - заявив керівник дослідницького проекту Мікела Гаудіелло, передає Газета.UA.

 

За допомогою дрона вчені розгледіли з повітря залишки споруди і правильно визначили місце розкопок.

У березні почались розкопки. Через пандемію коронавірусу дослідження призупинили через 8 днів. Але все одно вчені змогли зібрати достатньо матеріалу для досліджень.

 

Знайшли кам'яні колони висотою в кілька метрів, фрагмент напівкруглої апсиди у вигляді кам'яних блоків підлоги і залишки стін. Виявили фрагменти кераміки і кам'яний блок з висіченим написом давньоефіопською мовою. Над перекладом зараз працюють вчені.

Будівлі датують 700-1100 роками.

 

Храм був важливим пунктом на торгових шляхах, що ведуть з глибин Африки в Аксум – столицю християнської держави, яка існувала в перших століттях після Р.Х.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.