Влада Львова відмовилася дозволити перепоховання Кузнєцова

Виконавчий комітет Львівської міської ради відмовив Росії забрати тлінні останки Миколи Кузнєцова, похованого у 1960 році на Пагорбі Слави у Львові

Виконавчий комітет Львівської міської ради розглянув рішення "Про розгляд питання перепоховання тлінних останків Кузнєцова М. І". Як повідомив Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку, по цьому питанню місто звернулося до Служби безпеки України і профільних міністерств про надання роз'яснень, позаяк це вже виходить за межі повноважень міської ради.

Враховуючи отримані відповіді було підготовлено рішення про відмову у наданні дозволу на перепоховання на Широкорєчєнському військово-меморіальному комплексі у м. Єкатеринбурзі Російської Федерації тлінних останків Миколи Кузнєцова.

 
Фото: Роман Балух

"Ми вже розглядали це питання. Зважаючи на суспільний резонанс, зважаючи на те, що ці останки мають бути передані країні-агресору, і що це питання вже виходить за межі повноважень міської ради, було прийнято рішення звернутися до Служби безпеки України, до профільних міністерств, зокрема Міністерства культури, щодо їхньої позиції в цьому питанні.

Ми отримали відповіді. Зокрема, у листі від Міністерства культури йдеться: "У зв'язку з цим, в умовах російсько-української війни, яка триває, будь-які офіційні контакти України з державою агресором, у тому числі пов'язані з історичним минулим, є небажаними, оскільки можуть мати негативні суспільно-політичні наслідки. Тому розгляд питання ексгумації і передачі Російській Федерації останків Миколи Кузнєцова на даний час є недоцільним і передчасним".

Натомість Служба безпеки України, написала, що цю інформацію буде враховано при відновлені переговорного процесу стосовно повернення наших полонених, які утримуються на території Росії.

Тому, з огляду на ці відповіді, ми підготували рішення про відмову у наданні дозволу на перепоховання, враховуючи позицію державних інституцій", — доповів Андрій Москаленко.

Мер Львова Андрій Садовий вважає, що таке рішення в теперішніх реаліях є на часі.

"Якщо, завдяки цьому, ми зможемо отримати наших полонених з Росії додому, то будемо це враховувати", — наголосив мер Львова.

7 лютого 2020 р на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради було розглянуто рішення "Про перепоховання праху Кузнєцова М. І.". Розгляд рішення перенесли до часу отримання відповіді з цього приводу від Служби безпеки України і відповідних Міністерств. Як наголосив міський голова Львова Андрій Садовий, поки наші хлопці знаходяться в полоні, місто не має морального права це питання розглядати. Лише, коли Російська федерація верне наших полонених, тоді це питання розглядатимуть.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.