Влада Львова відмовилася дозволити перепоховання Кузнєцова

Виконавчий комітет Львівської міської ради відмовив Росії забрати тлінні останки Миколи Кузнєцова, похованого у 1960 році на Пагорбі Слави у Львові

Виконавчий комітет Львівської міської ради розглянув рішення "Про розгляд питання перепоховання тлінних останків Кузнєцова М. І". Як повідомив Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку, по цьому питанню місто звернулося до Служби безпеки України і профільних міністерств про надання роз'яснень, позаяк це вже виходить за межі повноважень міської ради.

Враховуючи отримані відповіді було підготовлено рішення про відмову у наданні дозволу на перепоховання на Широкорєчєнському військово-меморіальному комплексі у м. Єкатеринбурзі Російської Федерації тлінних останків Миколи Кузнєцова.

 
Фото: Роман Балух

"Ми вже розглядали це питання. Зважаючи на суспільний резонанс, зважаючи на те, що ці останки мають бути передані країні-агресору, і що це питання вже виходить за межі повноважень міської ради, було прийнято рішення звернутися до Служби безпеки України, до профільних міністерств, зокрема Міністерства культури, щодо їхньої позиції в цьому питанні.

Ми отримали відповіді. Зокрема, у листі від Міністерства культури йдеться: "У зв'язку з цим, в умовах російсько-української війни, яка триває, будь-які офіційні контакти України з державою агресором, у тому числі пов'язані з історичним минулим, є небажаними, оскільки можуть мати негативні суспільно-політичні наслідки. Тому розгляд питання ексгумації і передачі Російській Федерації останків Миколи Кузнєцова на даний час є недоцільним і передчасним".

Натомість Служба безпеки України, написала, що цю інформацію буде враховано при відновлені переговорного процесу стосовно повернення наших полонених, які утримуються на території Росії.

Тому, з огляду на ці відповіді, ми підготували рішення про відмову у наданні дозволу на перепоховання, враховуючи позицію державних інституцій", — доповів Андрій Москаленко.

Мер Львова Андрій Садовий вважає, що таке рішення в теперішніх реаліях є на часі.

"Якщо, завдяки цьому, ми зможемо отримати наших полонених з Росії додому, то будемо це враховувати", — наголосив мер Львова.

7 лютого 2020 р на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради було розглянуто рішення "Про перепоховання праху Кузнєцова М. І.". Розгляд рішення перенесли до часу отримання відповіді з цього приводу від Служби безпеки України і відповідних Міністерств. Як наголосив міський голова Львова Андрій Садовий, поки наші хлопці знаходяться в полоні, місто не має морального права це питання розглядати. Лише, коли Російська федерація верне наших полонених, тоді це питання розглядатимуть.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.