60 протоколів про ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи доступні онлайн

Центр досліджень визвольного руху спільно з Галузевим державним архівом Служби безпеки України публікує на сайті Е-архіву оцифровані примірники Протоколів засідань Оперативної групи бюро Київського міського комітету КПУ

Оперативна група бюро Київського міського комітету КПУ була створена на початку травня 1986 року. Вона займалася питаннями, пов'язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 

Головне завдання Групи — вирішувати питання функціонування соціальної і транспортної інфраструктури у межах міста Києва та Київської області. А саме: 

  • створювати контрольно-пропускні пункти на в'їздах до Києва;
  • формувати Штаби Цивільної оборони; 
  • контролювати дезінфекцію міст та проведення дозиметричного контролю; 
  • перевіряти виробничі приміщення і навчальні заклади; 
  • контролювати якість продукції на ярмарках; 
  • забезпечувати евакуацію, розміщення та забезпечення населення житлом і роботою; 
  • забезпечувати дезактивацію територій та техніки, що була задіяна для ліквідації наслідків.

Наприклад, одним із розпоряджень у протоколі №3 від 7 травня 1986 року Оперативна група вимагала: "категорично заборонити сушку білизни на відкритому повітрі. Посилити контроль за дотриманням даної вимоги". А в протоколі №2 засідання Оперативної групи бюро Київського міського комітету КПУ від 6 травня 1986 року була пропозиція: "дозволити у торговельній мережі продаж червоного вина і забезпечити додаткове отримання з відповідних фондів". 

Денис Пасічник, координатор Електронного архіву, пояснює: "Документи містять інформацію про діяльність партійного керівництва Київської міської ради в умовах техногенної та екологічної катастрофи. Дають можливість дізнатися, які методи застосувала місцева влада для боротьби з наслідками аварії".

Колекцію документів можна проглянути за посиланням.

Частина оцифрованих матеріалів раніше була опублікована у збірнику документів  "Чорнобильське досьє КҐБ". Книгу можна завантажити за посиланням.

Також на сайті Електронного архіву доступна до перегляду колекція документів про причини, перебіг та наслідки катастрофи "Чорнобильська трагедія — злочин радянської влади", оприлюднена у 2016 році.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.