60 протоколів про ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи доступні онлайн

Центр досліджень визвольного руху спільно з Галузевим державним архівом Служби безпеки України публікує на сайті Е-архіву оцифровані примірники Протоколів засідань Оперативної групи бюро Київського міського комітету КПУ

Оперативна група бюро Київського міського комітету КПУ була створена на початку травня 1986 року. Вона займалася питаннями, пов'язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 

Головне завдання Групи — вирішувати питання функціонування соціальної і транспортної інфраструктури у межах міста Києва та Київської області. А саме: 

  • створювати контрольно-пропускні пункти на в'їздах до Києва;
  • формувати Штаби Цивільної оборони; 
  • контролювати дезінфекцію міст та проведення дозиметричного контролю; 
  • перевіряти виробничі приміщення і навчальні заклади; 
  • контролювати якість продукції на ярмарках; 
  • забезпечувати евакуацію, розміщення та забезпечення населення житлом і роботою; 
  • забезпечувати дезактивацію територій та техніки, що була задіяна для ліквідації наслідків.

Наприклад, одним із розпоряджень у протоколі №3 від 7 травня 1986 року Оперативна група вимагала: "категорично заборонити сушку білизни на відкритому повітрі. Посилити контроль за дотриманням даної вимоги". А в протоколі №2 засідання Оперативної групи бюро Київського міського комітету КПУ від 6 травня 1986 року була пропозиція: "дозволити у торговельній мережі продаж червоного вина і забезпечити додаткове отримання з відповідних фондів". 

Денис Пасічник, координатор Електронного архіву, пояснює: "Документи містять інформацію про діяльність партійного керівництва Київської міської ради в умовах техногенної та екологічної катастрофи. Дають можливість дізнатися, які методи застосувала місцева влада для боротьби з наслідками аварії".

Колекцію документів можна проглянути за посиланням.

Частина оцифрованих матеріалів раніше була опублікована у збірнику документів  "Чорнобильське досьє КҐБ". Книгу можна завантажити за посиланням.

Також на сайті Електронного архіву доступна до перегляду колекція документів про причини, перебіг та наслідки катастрофи "Чорнобильська трагедія — злочин радянської влади", оприлюднена у 2016 році.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.