Київський метрополітен інформуватиме пасажирів про заповідник “Бабин Яр”

У відповідь на звернення Українського інституту національної пам’яті КП “Київський метрополітен” доповнить графічні покажчики у вагонах метро зеленої лінії та на станції Дорогожичі інформацією про вихід до Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”.

Про це повідомляється в листі заступника начальника Київського метрополітену Володимира Зеля, який надійшов на адресу Інституту, повідомляє УІНП.

 

"При друці нового тиражу лінійних схем, для подальшого розміщення їх у рухомому складі зеленої (М3) лінії Київського метрополітену, відповідне позначення "заповідник "Бабин Яр" (Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр") буде нанесене над станцією "Дорогожичі"; зроблено напис українською та англійською мовами.

У рамках подальшої реалізації нової системи навігації пасажирів, на станції "Дорогожичі" також передбачається розміщення навігаційних панелей з нумерацією виходів і доповнення покажчиків вищевказаною інформацією".

 

Нагадуємо, що на тлі дискусії щодо перейменування станції метро "Дорогожичі" у "Бабин Яр", яке запропонував Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр", Український інститут національної пам'яті виступив із зустрічною ініціативою зберегти історичну назву станції – Дорогожичі, але додатково інформувати про вихід до Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.