Київський метрополітен інформуватиме пасажирів про заповідник “Бабин Яр”

У відповідь на звернення Українського інституту національної пам’яті КП “Київський метрополітен” доповнить графічні покажчики у вагонах метро зеленої лінії та на станції Дорогожичі інформацією про вихід до Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”.

Про це повідомляється в листі заступника начальника Київського метрополітену Володимира Зеля, який надійшов на адресу Інституту, повідомляє УІНП.

 

"При друці нового тиражу лінійних схем, для подальшого розміщення їх у рухомому складі зеленої (М3) лінії Київського метрополітену, відповідне позначення "заповідник "Бабин Яр" (Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр") буде нанесене над станцією "Дорогожичі"; зроблено напис українською та англійською мовами.

У рамках подальшої реалізації нової системи навігації пасажирів, на станції "Дорогожичі" також передбачається розміщення навігаційних панелей з нумерацією виходів і доповнення покажчиків вищевказаною інформацією".

 

Нагадуємо, що на тлі дискусії щодо перейменування станції метро "Дорогожичі" у "Бабин Яр", яке запропонував Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр", Український інститут національної пам'яті виступив із зустрічною ініціативою зберегти історичну назву станції – Дорогожичі, але додатково інформувати про вихід до Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.