АНОНС: Онлайн-дискусія «Деколонізація: як дати раду з колоніяльною спадщиною»

Український інститут національної пам’яті запрошує взяти участь в онлайн-дискусії «Деколонізація: як дати раду з колоніяльною спадщиною. Українсько-індійські паралелі».

Захід відбудеться у межах циклу публічних лекцій-дискусій із Генадем Побережним, який Інститут організовує спільно з Програмою імені Фулбрайта в Україні. Участь у дискусії візьме Мрідула Гош – правозахисниця, політолог, історик-міжнародник, перекладачка, журналістка.

 

Лектор. Генадь Побережний (poberezny@fas.harvard.edu) є асоційованим дослідником Гарвардського інституту українознавства, де він працював головним картографом розділу "Великий голод" для електронного атласу України. Є випускником Ратґерського університету, де закінчив маґістратуру та докторантуру в галузях географії, політології та ґлобальних студій (під орудою Олександра Мотиля) та викладав курси з політичної географії світу і порівняльної політології пост-комуністичних суспільств Східної Європи.

Наразі є запрошеним професором політології в Українському вільному університеті в Мюнхені, ФРН, та стипендіатом Fulbright U.S. Scholar Program 2019-2020 в Україні.


Час:
9 квітня, четвер, 13:00


Трансляція відбудеться на офіційній фейсбук-сторінці Українського інституту національної пам'яті.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.