АНОНС: Онлайн-дискусія «Деколонізація: як дати раду з колоніяльною спадщиною»

Український інститут національної пам’яті запрошує взяти участь в онлайн-дискусії «Деколонізація: як дати раду з колоніяльною спадщиною. Українсько-індійські паралелі».

Захід відбудеться у межах циклу публічних лекцій-дискусій із Генадем Побережним, який Інститут організовує спільно з Програмою імені Фулбрайта в Україні. Участь у дискусії візьме Мрідула Гош – правозахисниця, політолог, історик-міжнародник, перекладачка, журналістка.

 

Лектор. Генадь Побережний (poberezny@fas.harvard.edu) є асоційованим дослідником Гарвардського інституту українознавства, де він працював головним картографом розділу "Великий голод" для електронного атласу України. Є випускником Ратґерського університету, де закінчив маґістратуру та докторантуру в галузях географії, політології та ґлобальних студій (під орудою Олександра Мотиля) та викладав курси з політичної географії світу і порівняльної політології пост-комуністичних суспільств Східної Європи.

Наразі є запрошеним професором політології в Українському вільному університеті в Мюнхені, ФРН, та стипендіатом Fulbright U.S. Scholar Program 2019-2020 в Україні.


Час:
9 квітня, четвер, 13:00


Трансляція відбудеться на офіційній фейсбук-сторінці Українського інституту національної пам'яті.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.