АНОНС: Онлайн-дискусія «Деколонізація: як дати раду з колоніяльною спадщиною»

Український інститут національної пам’яті запрошує взяти участь в онлайн-дискусії «Деколонізація: як дати раду з колоніяльною спадщиною. Українсько-індійські паралелі».

Захід відбудеться у межах циклу публічних лекцій-дискусій із Генадем Побережним, який Інститут організовує спільно з Програмою імені Фулбрайта в Україні. Участь у дискусії візьме Мрідула Гош – правозахисниця, політолог, історик-міжнародник, перекладачка, журналістка.

 

Лектор. Генадь Побережний (poberezny@fas.harvard.edu) є асоційованим дослідником Гарвардського інституту українознавства, де він працював головним картографом розділу "Великий голод" для електронного атласу України. Є випускником Ратґерського університету, де закінчив маґістратуру та докторантуру в галузях географії, політології та ґлобальних студій (під орудою Олександра Мотиля) та викладав курси з політичної географії світу і порівняльної політології пост-комуністичних суспільств Східної Європи.

Наразі є запрошеним професором політології в Українському вільному університеті в Мюнхені, ФРН, та стипендіатом Fulbright U.S. Scholar Program 2019-2020 в Україні.


Час:
9 квітня, четвер, 13:00


Трансляція відбудеться на офіційній фейсбук-сторінці Українського інституту національної пам'яті.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.