У Меджибізькій фортеці археологи знайшли артефакти XVI століття. ФОТО

У Державному історико-культурному заповіднику "Межибіж", що на Хмельниччині, під час розкопок виявили кам’яні фрагменти оздоблення палацу Сенявських XVI століття.

На несподівані знахідки археологи натрапили під час розкопок між палацом Сенявських і Круглою вежею, повідомляє Укрінформ із посиланням на директора заповідника Олега Погорільця.

 

"Це (виявлені артефакти – ред.) кам'яні оздоби палацу Сенявських, якими він був прикрашений за часів будівництва в XVI столітті. Вони не збереглися, адже в середині ХІХ століття палац був перебудований. І усі ці елементи або використали повторно як будматеріал, або просто викинули.

Саме в одному з таких місць, яке слугувало як смітник, на глибині майже 15 метрів ми на них і натрапили. Це і величезні фрагменти кам'яної колони, кам'яні фрагменти оздоблення палацу в іонічному стилі: одвірки, карнизи, підвіконня. А головне – портал парадного входу до палацу, який був знищений в ХІХ столітті", – розповів Погорілець.

 
 

Крім того, на одній зі знайдених кам'яних плит науковці натрапили на герб, який за стилістикою датується XVI століттям. Це Одровонж – герб, яким користувалися багато польських родів.

Крім розкопок, за словами Погорільця, зараз також ведуться роботи і з накриття вежі, дах якої відтворюється за гравюрами ХІХ століття.

 

Варто зауважити, що у зв'язку із загальнонаціональним карантином через епідемію коронавірусу відкриття туристичного сезону в Меджибізькій фортеці, заплановане на кінець квітня, відклали на невизначений термін.

Однак у цей час науковці готують виставку артефактів, які раніше не показували відвідувачам. Її можна буде згодом побачити у виставкових залах фортеці.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.