У Меджибізькій фортеці археологи знайшли артефакти XVI століття. ФОТО

У Державному історико-культурному заповіднику "Межибіж", що на Хмельниччині, під час розкопок виявили кам’яні фрагменти оздоблення палацу Сенявських XVI століття.

На несподівані знахідки археологи натрапили під час розкопок між палацом Сенявських і Круглою вежею, повідомляє Укрінформ із посиланням на директора заповідника Олега Погорільця.

 

"Це (виявлені артефакти – ред.) кам'яні оздоби палацу Сенявських, якими він був прикрашений за часів будівництва в XVI столітті. Вони не збереглися, адже в середині ХІХ століття палац був перебудований. І усі ці елементи або використали повторно як будматеріал, або просто викинули.

Саме в одному з таких місць, яке слугувало як смітник, на глибині майже 15 метрів ми на них і натрапили. Це і величезні фрагменти кам'яної колони, кам'яні фрагменти оздоблення палацу в іонічному стилі: одвірки, карнизи, підвіконня. А головне – портал парадного входу до палацу, який був знищений в ХІХ столітті", – розповів Погорілець.

 
 

Крім того, на одній зі знайдених кам'яних плит науковці натрапили на герб, який за стилістикою датується XVI століттям. Це Одровонж – герб, яким користувалися багато польських родів.

Крім розкопок, за словами Погорільця, зараз також ведуться роботи і з накриття вежі, дах якої відтворюється за гравюрами ХІХ століття.

 

Варто зауважити, що у зв'язку із загальнонаціональним карантином через епідемію коронавірусу відкриття туристичного сезону в Меджибізькій фортеці, заплановане на кінець квітня, відклали на невизначений термін.

Однак у цей час науковці готують виставку артефактів, які раніше не показували відвідувачам. Її можна буде згодом побачити у виставкових залах фортеці.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".