У Чернігові пошкоджено німецьке кладовище

На німецькому кладовищі часів Другої світової війни невідомі пошкодили понад 30 надгробків

Про це повідомляє видання "Високий Вал" з посиланням на члена організації "Союз пошукових загонів України" Костянтина Дерев'янка.

Зруйновані надгробки накладовищі німецьких військовополонених виявили в неділю, 10 травня.

 
Високий вал

Кладовище німецьких військовополонених, на якому відбувалися поховання з 1944 по 1947 рр. знаходиться у Чернігові, біля лижної бази, за адресою вул. Малиновського 59.

На ньому поховано 288 осіб з числа військовополонених німців. Серед них - 28 осіб інших національностей (австрійці, поляки, словени, угорці, французи, один чех та один українець) - котрі воювали у складі німецької армії проти СРСР.

Кладовище стояло занедбаним до 1997 року, коли його відновили.

"Сьогодні мій колега Володимир прийшов вшанувати пам'ять загиблих жителів Чернігова під час 1941-1943 років, після чого навідався з такою ж ціллю до кладовища німецьких військовополонених котре знаходиться поруч, але вигляд кладовища його дуже засмутив.

Перше що йому кинулося в очі, це побиті надгробки, яких він нарахував аж 37.

Судячи з усього, хтось "порозважався", стрибаючи по старих та крихких надгробках", - розповів дослідник.

 
Високий вал

"Ще вчора увесь цивілізований світ відзначав день пам'яті та примирення, віддав шану загиблим у тій страшній війні, й в цей день ми бачимо спаплюжене кладовище німецьких полонених. Як розцінювати цей вчинок, як акт вандалізму чи свідому провокацію?

Якби комунальне підприємство "Спецкомбінат КПО" ЧМР, що опікується кладовищем іноземних полонених вчасно замінило ветхі надгробки, такої неприємної події могло б не статися. Дуже шкода що в наш час меморіалам минулих війн приділяють зовсім мало уваги або зовсім про них забувають", - підсумував Костянтин.

Заступник Чернігівського міського голови Олександр Ломако прокоментував випадок:

"Очевидно, що в припадку "побєдобєсія" якісь ідіоти (іншої характеристики у мене немає) під впливом алкоголю (поруч порожні пляшки від пива та горілки) зруйнували 36 плит на могилах розстріляних під час війни німецьких військовополонених біля лижної бази в Чернігові. Так вони вчора відсвяткували 9 травня".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.