«Я пам'ятаю» – «Men hatırlayım»: до річниці депортації кримських татар запустили онлайн-акцію

В анексованому Криму запустили онлайн-акцію «Я пам'ятаю» – «Men hatırlayım», присвячену пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Організатор акції – громадська ініціатива «Нефеса»

 

Як розповіла Крим.Реалії координатор цієї організації Ельмаз Киримли, участь в акції займе трохи часу.

"Це залежить від того, наскільки кожен наш співвітчизник готовий приділити свій час для збереження нашої спільної пам'яті. Чи готовий він записати, нехай і коротку історію своєї родини, яка піддалася насильницької депортації, зняти фото і поділитися в публікації", – поділилася Ельмаз Киримли.

Так, для участі в акції необхідно опублікувати на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook фото (за можливості старе фото) рідну людину, депортованого з Криму в 1944 році. Якщо фото немає, просто розмістити публікацію, вказавши її ім'я, рік і місце народження, куди була депортована, повернулася до Криму і коли, скільки дітей і онуків. Пропонується також встановити це фото як фото свого профілю, вказати в публікації хештег #menhatırlayım "Я пам'ятаю", "Ти пам'ятаєш", "Ми пам'ятаємо".

Перший заступник голови Меджлісу кримських татар Наріман Джелял у коментарі Крим.Реалії зазначив, що пам'ятати про свої історію, перемоги і трагедії, дуже важливо.

"Ці події сформували характер нашого народу, кожного кримського татарина. Я впевнений, що ніхто не сперечатиметься, що 18 травня для кримськотатарського народу – одна з найважливіших подій новітньої його історії. Потрібно пам'ятати про нього, його причини та наслідки, про його жертв і катів. Важливо не тільки заради нас самих, заради всього людства. Ми повинні пам'ятати і нагадувати, до чого призводить нелюдськість і безпринципність влади, нехтування нею людськими життями і гонитва за світовим пануванням", – підкреслив Джелял.

Організатори онлайн-акції закликають молоде покоління, поки є можливість, записувати історії своїх дідусів і бабусь. І звертаються до людей похилого віку, щоб вони запрошували до себе дітей, онуків і ділилися з ними спогадами про ту трагедію, яку пережив кримськотатарський народ.

"У народу, який не знає свою історію, немає майбутнього, тому ми її повинні знати, повинні знати і пам'ятати наші нащадки", – написав на своїй сторінці в Facebook голова ЦВК Курултаю кримських татар Заїр Смедля.

Акція "Я пам'ятаю" – "Men hatırlayım" триватиме до 18 травня. За словами організаторів, вона безстрокова і планують її проводити щороку.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.