Держкіно виклало історичні фільми у відкритий доступ

Доступними до офіційного безкоштовного перегляду стали повнометражні фільми “Червоний”, “Зрадник”, «Іван Сила», а також короткометражний “Олександр Довженко. Одеський світанок”

Як повідомляє Держкіно, кіномани мають змогу переглянути на їх Youtube-каналі п'ять нових українських стрічок, серед яких чотири стрічки на історичну тематику. У відкритий доступ потрапили:

- історичний бойовик Червоний Зази Буадзе, знятий за однойменним романом Андрія Кокотюхи про часи сталінського терору та воїнів УПА, які піднімають перше повстання у таборі ГУЛАГ;

- дитячий пригодницький фільм Віктора Андрієнка Іван Сила / Strong Ivan про вихідця із Закарпаття Івана Фірцака, який у 1928 році був визнаний найсильнішою людиною планети. Деякі силові трюки Івана Фірцака-Кротона й досі ніхто не може повторити!

- короткометражний документальний фільм "Олександр Довженко. Одеський світанок" про історію становлення видатного кінорежисера Олександра Довженка, який фільмував свої перші стрічки в Одесі. У ролі Довженка - музикант та актор театру й кіно Сергій Бабкін/Сергей Бабкин;

- заснований на реальних подіях фільм Марка Хаммонда Зрадник / The Traitor про 1970-ті роки радянської України: куратор Одеської студії від КДБ дає наказ дівчині-стажеру редагувати фільм знаного режисера про події української "громадянської війни".

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.