На Вінниччині відтворили у 3D зруйнований Барський замок

На Вінниччині створили 3D-модель зруйнованого історичного Барського замку, який звели за наказом засновниці міста Бар – польської королеви Бони Сфорци.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив голова ініціативної групи з відродження Барського замку Ігор Лозінський.

 

"Зараз візуалізація показує лише зовнішній периметр Барського замку. Звичайно, ми не можемо стверджувати на 100 відсотків, що саме такий вигляд мав замок. Але карти і креслення дали змогу відтворити приблизний його вигляд і показати огляд цієї місцевості.

Цілком можливо, що робота у цьому напрямку буде продовжуватися. Ми маємо кілька планів замку, які дещо різняться між собою", – повідомив Лозінський.

За його словами, цифрову реконструкцію Барського замку місцеві краєзнавці зробили на основі історичних документів, архівних даних та мап. Її виконав викладач місцевого коледжу транспорту та будівництва Костянтин Іванишен.

"Цьому передувала велика робота в архівах України, Польщі та Росії – паспорт і облікова картку на цю пам'ятку існує ще з радянських часів. Ми плануємо провести археологічні дослідження з чотирьох боків руїн замку та здійснити геологічну розвідку на 12 свердловин, щоб вивчити материкову породу для визначення археологічних нашарувань", – сказав Лозінський.

Він розповів, що торік у Барі з ініціативи громадських активістів розпочалися роботи з реконструкції та відновлення об'єкта історичної спадщини – Барського замку.

На толоці містяни розчистили руїни замку від заростей, щоб підготувати об'єкт до консервації і подальшої реставрації. Впродовж року вони консультувалися з вітчизняними й польськими науковцями, а також ініціювали процес виготовлення документації з технічного стану пам'ятки Українським державним інститутом культурної спадщини.

На реалізацію задуманого барчани почали збирати кошти й відкрили благодійний рахунок. Вони сподіваються хоча б частково відтворити мури замку, щоб туристи мали уявлення, якою величною була ця споруда свого часу.


ДОВІДКА. Барський замок був зведений наприкінці XVІ століття за наказом польської королеви Бони Сфорци, яка заснувала місто Бар. Його тоді називали ключем до Східного Поділля.

В XVІІ столітті він став повністю мурованим, і вважався третьою за величиною (після Кам'янця і Меджибожа) фортецею Речі Посполитої. На початку 1768 року його захопили війська Російської імперії, замок почав занепадати і згодом остаточно зруйнувався.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.